Якщо людина не хоче працювати, — каже директор Ужгородського центру зайнятості Сергій Олексіюк, — ми не зможемо їй допомогти. Але якщо хоче, то ми в цьому сприяємо, проводимо різноманітні семінари, щоб людина усвідомлювала, що повинна працювати офіційно, бо це, в першу чергу, захист її інтересів. Адже якщо вона влаштується на роботу неофіційно, то їй не будуть виплачуватися ні відпусткові, ні лікарняні, а по-друге — ми не вічно молоді, й повинні замислюватися над майбутньою пенсією».
Як зазначили у Центрі зайнятості, існує кілька факторів, за якими визначається розмір допомоги з безробіття, а саме від того, скільки людина пропрацювала, яку заробітну плату отримувала на підприємстві. Незастрахованим, які не працювали, виплачується 120 гривень, хто працював короткий термін — 170 грн., а максимальна допомога не може бути вища за середньомісячну зарплату в галузях економіки області за минулий місяць, сьогодні вона складає 928,30 грн. Директор Центру розповідає про три категорії людей, які звертаються до них. Це ті, що перший день приходять і відразу йдуть на роботу; ті, що хочуть працювати, але треба перенавчатися, тому йдуть на підвищення кваліфікації, та ті, які хочуть, щоб стаж ішов, але працювати не бажають».
В Ужгородському центрі можуть запропонувати чимало затребуваних професій, найбільший попит (80 %) на робітничі професії. Найбільш дефіцитні професії — зварники, швачки, продавці, охоронці.
Прикро, але без роботи часто-густо опиняється багато людей з вищою освітою, особливо з гуманітарною. Випускники технічних вузів можуть знайти роботу в Ужгороді, а от філологам це зробити важче.
Отже, роботу в Ужгороді знайти можна. І знаходить її той, хто шукає.
Ольга Ломпей
24 листопада 2006р.
Теги: