Степан Сікора: Гармошка може собі мріяти про роль першої скрипки

Місяць тому українські ЗМІ поширили інформацію, повідомлену прес-службою "Народної Самооборони", про те, що начебто перший заступник голови Закарпатської ОДА Іван Балога хоче незаконно приватизувати санаторій "Перлина Карпат". Мовляв, оздоровчий заклад незаконними схемами ви­знано безгосподарним і передано на баланс Чинадіївської селищної ради Мукачівського району. "Самооборонці" зверталися до колишніх членів колгоспу, які брали участь у будівництві санаторію, приходити із заявами до Закарпатського обласного від­ділення громадянського руху "НС".

Ми поїхали в санаторій і поговорили на цю тему з його директором Степаном Сікорою. Щоправда, впіймати його на місці було не так легко. Виявляється, Степан Ілліч дотепер бере участь у судових засіданнях, відстоюючи санаторій від ласих зазіхальників. Розмова відбулася одразу після приїзду пана Сікори зі Львова, де пройшло чергове судове слухання. У цій публікації подаємо тільки найважливіше з кількагодинного інтерв’ю.

Зразу кажу, що це абсурд

– Так ще трохи попрацюю і можу складати іспити на юриста – жартує, вітаючись, Степан Ілліч і запрошує до свого кабінету. – Сьогодні питання судових процесів на фінішній прямій. Три роки тут керую, і весь час доводиться вирішувати не тільки господарські проблеми, а ще й судові. Звісно, це заважає роботі, але радує, що скоро ця епопея закінчиться.

Читав я це повідомлення "Народної Самооборони", – бере бика за роги мій співрозмовник. – І зразу кажу, що це абсурд. Геннадій Москаль, думаю, добре знає, яка в нас ситуація. Тільки не каже, що саме при його керуванні областю почалися всілякі активні рухи навколо цього закладу, а при Різакові спроба його "прихватизувати" вже йшла повним ходом. Мушу сказати, що Геннадій Москаль – по-своєму талановита людина. Він умів не зовсім тупо, як це робив Різак, служити конкретній фігурі. У нього були свої штрихи, свої позиції, він хотів щось мати, але в Закарпаття ніяк не вписувався.

– Наші читачі, напевно, пам’­ятають ваші публікації з приводу приватизації "Перлини Карпат". Тоді, хоч і важко, але спільними зусиллями вдалося відстояти санаторій. Чому ще й тепер відбуваються судові розгляди? 

– Сьогодні в суді беруть участь дві структури – Чинадіївська селищна ра­да, яка претендує на 100 % державної власності, і Фонд держмайна, що претендує на 30 %. Тут постає логічне запитання: якщо 30 % належать державі, то кому тоді належать 70 %? І чому державна структура, Фонд держмайна, виступає проти того, аби санаторій належав тій самій державі, але у формі комунальної власності Чинадіївської селищної ради? Майно ж нікуди не зникне, а навіть якщо буде продане, то кошти надійдуть до бюджету територіальної громади.

– І яка ж відповідь на запитання вище?

– Свого часу був підготовлений  акт про передання майна санаторію товариствові з обмеженою відповідальністю, де стоять печатки фонду держмайна і підпис Валентини Семенюк. Вже, по суті, було підготовлено передання санаторію стороннім людям кримінальним способом. І тільки рі­ше­ння Чинадіївської селищної, а згодом Закарпатської обласної ради припинило цю аферу. Нині нема двозначностей: власником "Перлини Карпат" є селищна рада, а керує закладом комунальне підприємство обласної ради.

Ідея Москаля – зіграти на людських слабостях

– Який сенс тоді стверджувати, що санаторій хоче прибрати Балога? На яких підставах?

– Є три моменти, на яких хочу зупинитися. Власником санаторію, повторюся, є Чинадіївська селищна рада, їй видано свідоцтво на право власності. Якщо хтось вважає, що це не так, має право в суді це оскаржувати. Як може Балога, чи Петров, чи Іванов забрати комунальну власність просто так? Ніяк. Тільки якщо Чинадіївська селищна рада оголосить аукціон і продасть санаторій відкритим шляхом. За це буде отримано велику суму, принаймні не меншу за балансову вартість санаторію. А гроші надійдуть у місцеві бюджети. Про яку "прихватизацію" можна говорити в цьому випадку?

Друге. Ніхто у принципі не заперечує, що держава має право на частку у власності нашого санаторію. Фонд держмайна претендує на 30 %. Добре, хай так, але він має це юридично довести. Припустімо, що це буде доведено, і санаторій продадуть. У такому разі кошти також підуть до бю­джету, тільки замість місцевого – до державного. Це незаконно? Цілком законно. Тоді про що взагалі можна стільки говорити?

– Степане Іллічу, складається враження, що Фонд держмайна в цій ситуації відстоює інтереси третіх осіб. Хто за цим стоїть?

– Не можу стверджувати, бо не є слідчим чи прокурором. Але як ваш колега, журналіст, скажу свою думку. На всіх документах Фонду одне прізвище – Потімков. Він, за моєю інформацією, є другом чи партнером такого собі пана Пашковського, співвласника готелю "Братислава" у Києві. А той має тісні зв’язки з Валентиною Семенюк. Додам, що коли наша обласна рада створювала комунальне підприємство "Санаторій "Перлина Карпат", то Валентина Петрівна телефонувала губернатору й скандалила, аби таке рішення ні в якому разі не ухвалювали... 

– Це, напевно, дещо прояснює. Але перепрошую, що перервав вашу попередню думку. Який мав бути третій момент?

– Мені дивно, чому сьогодні ніхто не порушує питання про статус так званих профспілкових санаторіїв. Чиїми є 22 такі оздоровчі заклади на території Закарпаття? "Пер­лина Карпат" – невеличкий санаторій, а довкола нього така війна. Про інші здравниці чомусь мовчать. Мовчать про так званий мілі­цей­ський корпус у санаторії "Синяк", про землю, на якій він розмістився.

Москаль і його колеги говорять, ніби Балога хоче забрати мисливський замок Шенборна. А зовсім недавно "Укрпрофоздоровниця" подала в суд на Чинадіїв­ську селищну раду, бо та не хоче змінити форму власності санаторію "Карпати" з колективної на приватну. Але чиєю власністю має стати цей санаторій? Там балансова вартість на порядок вища, ніж нашого. Чому б над цим не покопатися й не попрацювати панові Москалю? Та ні, тільки "Перлина Карпат" чи замок "Паланок" стоять кісткою в горлі.

– Як уважаєте, чому на майже всі ініціативи закарпатської влади є спротив пана Мо­скаля?

– Не хотів би бути банальним, але, вважаю, тут діють прості людські слабості. Ревність, що він до цього не додумався.

– Але ви на початку розмови сказали, що він у чомусь талановита людина. Відповідно, мав би розуміти, що закарпатці щонайменше дивуватимуться такому його ставленню до області, котрою він колись керував…

– Це суто обивательський момент. У мізках людей дотепер сидить совдепія. Тому ідея Москаля – зіграти на людських слабостях. Що от, мовляв, хтось багатий, хтось зумів заробити гроші, зробити кар’єру. Показати на нього пальцем і посіяти сумнів у людей, якісь підозри.

Геннадій Геннадійович просто робить собі імідж. Це він, віддамо йому належне, завжди вмів. І за прикладами далеко ходити не треба. Будучи губернатором, організовував концерти, запрошував зірок. Якщо весь бюджет управління культури пішов на один концерт, Москаль цього не шкодував. А що потім рік робила культура – його не цікавило. Головне – показати себе, проафішувати власне ім’я. А за тим нічого не стоїть.

Жодної проблеми – для санаторію це реклама

– Правонаступників колгоспів, що будували санаторій, закликають звертатися до "Народної самооборони", обіцяють допомогу…

– Хай звертаються, будь ласка. Тільки причім тут "Самооборона"? У мене в сейфі є документи близько 30 сільськогосподарських товариств, які можуть, як правонаступники колишніх колгоспів, претендувати на майно санаторію. Вони можуть це робити, але роками ніхто з них не озвався й не спробував нічого вдіяти...

– Якщо я правильно розумію, їм треба йти до суду й оскар­жувати рішення Чинадіївської селищної ради про видання свідоцтва на право власності?

– Звичайно. Якщо, припустімо, товариство з обмеженою відповідаль­ністю доведе, що є правонаступником колгоспу, котрий будував санаторій, воно законно може претендувати на якусь частку "Перлини Карпат". Ніхто проти цього не виступає. І Москаль тут ні при чому. Просто це треба довести. Я вам більше скажу: згідно з законом, три роки тому в обласній газеті "Новини Закарпаття" було опубліковане оголошення, що майно санаторію визнано безгосподарним, і до тих, хто має якийсь стосунок до цього майна, було прохання впродовж року звертатися до БТІ. Ніхто не прийшов, хоч минуло вже три роки.

– Якщо хтось вирішить звернутися до "Самооборони", що це дасть?

– Нічого не зміниться. Якісь питання щодо майна санаторію можна вирішувати тільки в судовому порядку. Це просто черговий піар Москаля. І ще одне. Чому Геннадій Геннадійович мовчить про майно трьох інших колгоспних санаторіїв – "Теплиці", "Косина" й "Мінералу"? А вони нині приватні. Всі три, хоч мали той самий статус, що й наш заклад. Як їх приватизували? Чому цим не зацікавитися? А я вам скажу: їх справді "прихватизували", не вклавши жодної копійки в санаторії й не заплативши гроші до міс­цевих бюджетів.

Все тут шито білими нитками. Розмови про те, що Балога хоче приватизувати "Перлину Карпат", – безпід­ставні. І я думаю, що це добре відомо й Геннадію Геннадійовичу, і тим інформаторам, які йому цю інформацію подавали. Це чистої води піар. Але я з цього не роблю жодної проблеми (посміхається. – Авт.), для санаторію це реклама.

Одне хочу сказати на завершення. Той, хто завжди тільки грає на гармошці, бо нічого іншого робити не вміє, може собі мріяти про роль першої скрипки скільки завгодно. Він хоче жити так само й мати те, що й людина, яка трудиться з ранку до вечора. А це щонайменше  несправедливо.

Теги: "Перлина Карпат", санаторій, чутки, Закарпаття, Степан Сікора

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати