Серед туристів була і делегація із Німеччини. Німецькі науковці того дня брали участь у міжнародній природоохоронній конференції в Карпатському біосферному заповіднику, то ж навідалися і скуштувати берлибаського баноша. Голова федеральної служби заповідної справи Німеччини Ельза Нікель вражена кількістю автентичних страв, що досі готує місцеве населення. Пані Нікель також відзначила, що банош особливо смакує в умовах традиційного гірського ландшафту. І навіть велика калорійність гуцульських страв не завадила європейцям поласувати місцевою кухнею досхочу.
Керівник громадської організації "Тиса" Богдан Тодер, а одночасно головний кухар свята, додає: колись банош був щоденною стравою гуцулів, а нині для туристів – це делікатес. Пан Богдан упевнений, що ніде, окрім гірських сіл, спробувати справжнього баноша не можна, навіть найдорожчі ресторани вам ніколи не запропонують справжнього баноша,.
Ольга Сметанюк каже, що громада села меншою мірою сподівається на відродження промисловості, а от на туризм у селі великі надії. Нині в селі два десятки домо господарств зважилися на відкриття садиб сільського туризму. Сільський голова впевнена, що вже наступного року бажаючих займатися зеленим туризмом буде більше. Цьому зокрема сприяє фестиваль "Берлибаський банош". Туристи, котрі приїжджають на Рахівщину, готові не тільки скуштувати традиційних страв, а й познайомитися із життям горян. 70% місцевих мешканців Костилівки працює на заробітках, переважно в Чехії. То ж для них можливість розвитку власної туристичної справи туризм може стати стимулом повернення на батьківщину.
На фестивалі туристи могли познайомитися також з місцевими ремеслами, виробами народних умільців, а окрім баноша спробувати бринзи та місцевих наливок. Для гірської Костилівки з населенням у понад 3 тисячі мешканців фестиваль відкриває нові перспективи для розвитку села та громади?.