Документальну стрічку про гуцулів Закарпаття презентовано в столиці Чехії

У Празі та інших містах Чехії глядачеві представлено документальний фільм про закарпатську Рахівщину. Стрічка під назвою «О пів на четверту» — це продовжена версія короткометражки «Закарпатська область. Рахівський район», яка два роки тому, в рамках кінофестивалю в місті Злін, отримала першу премію у конкурсі студентського документального кіно.

Документальну стрічку про гуцулів Закарпаття презентовано в столиці ЧехіїЇї автори Штєпан Гон та Томаш Годан вирішили повернутися до теми та зняти повноцінну картину тривалістю понад годину. Тепер вона охоплює усі пори року, за яких живуть у найвищих горах України звичайні гуцули — старші і молодші, працьовиті і ледачі, питущі та ні. Зйомки протягом чотирьох років тривали в містечку Рахів та селі Лазещина на самісінькому сході Закарпаття.

БАГАТІ Й "НЕЦИВІЛІЗОВАНІ"

Фотограф Штєпан Гон уперше потрапив в Україну в 1996 році як звичайний турист. Потім приїздив ще і ще. «Улітку 1998 року ми їхали на велосипедах до Казахстану через Закарпаття, — пригадує Штєпан, — треба було переночувати у Квасах. Підійшли до першої-ліпшої хати з проханням поставити намет на городі. Господар, Дмитро Васильович Ворохта, виявився дуже доброю людиною, а потім і нашим другом. І задовго потому він став головним героєм нашої стрічки».

З Томашем Годаном, випускником факультету режисури у Злінській кіноакадемії, вирішили задокументувати край на кінострічку. «Камера в тих місцях донині незвична річ. Місцеві люди думають, що ми потім тут, у Чехії, висміюватимемо їх чи їхній спосіб життя. Найважче було переконати, що це зовсім не так. Навпаки, заслуговує на повагу те, що гуцули, живучи у важких умовах, не забруднені споживацькими «досягненнями цивілізації». Там є традиція, люди живуть порами сінокосу, орання, заготівлі дрів, Посту і Великодня, виходу на полонину. Цього тут, у Чехії, давно нема, як немає і в Києві чи іншому місті, де все рухається у злагоді із супермаркетом та мобільним телефоном. І у нас люди п'ють, але там, у горах, здатні увечері напитись, а вранці встати о шостій і важко фізично працювати», — описує Штєпан свої враження.

Першу серію документального фільму знімали два з половиною місяці, після монтажу лишилося 28 хвилин. У фільмі триває буденне життя Дмитра Ворохти, який самостійно відбудовує згорілий будинок, розваги та інтереси місцевої молоді, яку презентує довговолосий красень, трохи фраєр Микола. Зйомки є живими, не інсценованими. Як супровід — народні пісні у виконанні Олега Скрипки і російська попса («Рукі Ввєрх»), під яку танцює тамтешня молодь. Демонстрували короткометражку у кінотеатрі «Моравія», двічі його бачили глядачі Чеського телебачення, були дискусійні покази у Вищій школі публіцистики в Празі та на фестивалі у Плзні.

Відгуки про стрічку були здебільшого позитивні, тому автори вирішили продовжити роботу. Два роки тому на Великдень автори з кіноштабом упродовж двох тижнів знімали святкову засніжену Рахівщину, «полонинські» свята. Потім був важкий монтаж у студії, без особливих фінансових вливань. Та врешті було укладено договір про спільну продукцію із Чеським телебаченням, а невдовзі — й угоду про демонстрацію стрічки у кінотеатрах Чеської Республіки.

СПЕКУЛЯЦІЙ Й НАСМІШКИ...

Саме зацікавлення чехами Україною заслуговує на повагу. Адже в цій країні потроху відмирає міф про те, що «там, на сході, усе дике», хоча стереотипи досить міцно вкорінені у голові чеського обивателя. Тому будь-який сюжет чи виставка, тим більше фільм, який «катають» кінотеатрами всієї Чехії — надзвичайний для нас позитив.

А на Гуцульщині, серед розкішної гірської природи, живуть чи не найщиріші люди в Україні. Та не рідкість — багатодітні сім'ї, що туляться в маленьких хижках, через відсутність каналізації тут мало у кого є ванни, а туалети лише «турецькі» (дерев'яні надворі). У західних гостей це часто викликає шок та насмішки. На переконання чехів, на Гуцульщині є тільки злидні, алкоголізм і відсталість, що «на Закарпатті зупинився час» — значить, треба будь-що змалювати саме так. Інакше то «не продасться».

У фільмі Годана і Гона цинічної спекуляції немає. Можливо, трохи задовгі алкогольні сцени. «Ми дуже не хотіли, щоб це виглядало так, наче ми з когось сміємося. Цей фільм у віддалених містечках Чехії зрозуміють краще, ніж у розбагатілій Празі, бо там життя досить подібне», — сказала нам на презентації стрічки монтувальниця Анна Риндова. Таки «приколюється» чеський, особливо празький, глядач із окремих абсурдніших моментів, і важко сказати, наскільки здоровими є ці дивакуваті хихоньки. Хіба смішно те, що чоловік удома сам полагоджує модерну кавоварку, телевізора чи систему подачі бензину у мотор вантажівки, а не несе все це до сервісу? Чи здібний подоїти корову і зробити сир, а не купити у в'єтнамців? Або допомогти потерпілому незнайомому подорожньому, нагодувати його й надати нічліг зовсім задурно? Автори фільму роз'яснюють, що серед гуцулів «не побачите людей, які тонуть у скигленні. Тут багато своєрідних особистостей, які радіють життю та сприймають світ таким, яким він є. Це гарний фільм про гарних людей». Але постійне наголошення на тому, що ось яке веселе життя у бідному краї — звучить, наче натяк на радощі пацієнта «жовтого дому», якому дадуть цукерку.

***

Проте бачимо у стрічці Дмитра Ворохту, який не любить «бардака» і спокійно собі п'є каву вдома півгодини після початку робочої зміни («яка получка — така й робота...»), самостійно відбудовує згорілий будинок і повчає дружину. Бабці Бузачки розповідають, як вони люблять рідний край, молодь танцює на дискотеці під патріотичну пісню «Разом нас багато». Красень Микола не шанує горілки і розповідає про любов. А потім всі разом святкують Великдень. І презентація фільму у кінотеатрі «Свєтозор» у центрі Праги для півтисячі представників переважно молодої столичної інтелігенції була відмінна і весела: у оформленому синьо-жовтими барвами фойє справжні українки у вишиванках (з місцевої громади) подавали справжню горілку й справжнісінький борщ, автори фільму у заляпаному спецодязі під гітару наспівували абсурдні пісеньки. Може, така іронія і «швейківський гумор» і є отим ключем до світосприйняття чехів і взагалі західного світу, про який ми, насуплені, патетичні й вічно чимось невдоволені, часто дискутуємо і який так часто шукаємо?..
Олекса ЛІВІНСЬКИЙ, "Україна молода"
21 листопада 2006р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

16:09
У п'ятницю в Ужгороді благодійно покажуть "Маріупольську драму"
20:59
/ 1
100-річчя українського письменника Юрія Мейгеша в Ужгороді відзначили літературною зустріччю
16:23
Єдність у розмаїтті: Закарпатський народний хор запрошує на нову концертну програму
22:54
/ 1
В Ужгороді відкрилася виставка живопису Антона Ковача "Подорожі"
17:48
Сьогодні розпочався прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
18:32
Закарпатська філармонія запрошує на концерт The Bells of Christmas
14:21
У Закарпатській філармонії відбувся Великий Різдвяний концерт
13:28
/ 3
В ужгородському скансені відкрили виставку двох одеських художниць різних поколінь
19:31
/ 2
Ще 57 закарпатських об’єктів культурної спадщини з Закарпаття занесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України
15:53
/ 2
Цикл різдвяно-новорічних свят Закарпатський народний хор завершить виступом на благодійному різдвяному концерті
16:28
В Ужгороді відбулася культурно-мистецька акція "Коляди у старому селі"
17:37
До Ужгорода на традиційні "Коляди у старому селі" з'їдуться колядницькі гурти й бетлегеми з усього Закарпаття
17:29
В антології "Наша Перша світова" представлено і Закарпаття
23:08
Перший український роман про Закарпаття
22:42
/ 1
В Ужгороді відбулася благодійна колядницька хода
14:31
/ 2
Василь Вовчок у Києві презентував свою виставку живопису "Пленерні етюди"
11:29
/ 3
Закарпатський народний хор повернувся із гастрольного туру Європою
01:08
/ 1
В ужгородському скансені на "Різдвяному вернісажі" представили свою творчість майстри народного мистецтва Закарпаття
00:31
У галереї "Ужгород" відкрилася традиційна "Різдвяна виставка" закарпатських художників
00:33
У четвер-п'ятницю в Ужгороді відкриються відразу 4 мистецькі виставки
17:24
В Ужгороді анонсували прем'єру нової вистави обласного театру в Хусті "MAVKA лісова"
11:21
Закарпатець Андрій Любка став переможцем премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського
00:41
В Ужгороді письменник Олександр Гаврош презентував книгу "Фортель і Мімі"
23:08
До Дня української хустки ужгородський скансен репрезентував виставку хусток з власної колекції
05:47
В ужгородському скансені відкрилася виставка-конкурс малюнків вихованців мистецьких шкіл Закарпаття "До нас іде Миколай"
» Всі новини