Автор розглядає творчість Т. Шевченка, В. Винниченка, Б. Лепкого, Є. Маланюка та інших відомих українських митцю у чеських та словацьких перекладах, простежує зацікавлення доробком письменників "розстріляного відродження" на сторінках чеських та словацьких часописів, а паралельно розповідає про твори чеських та словацьких митців в українських перекладах (згадуються як окремі книжкові видання, так і публікації у "Всесвіті"). У книжці вміщено також інтерв'ю з відомими перекладачами — Любомиром Фелдеком (крім іншого, подарував словакам книжкове вибране з доробку Богдана-Ігоря Антонича) та Дмитром Андрухівом, популяризатором словацької літератури в Україні.
"Здавалось би, що після того, як Україна і Словаччина стали самостійними, суверенними державами, — пише в передмові "Літкультурний діалог" Іван Яцканин, — не буде жодних перешкод, щоб літературні взаємини між безпосередніми сусідами вийшли на новий етап свого розвитку. Дійсність підказує, що не все так, як би хотілось...". Сподіваємось, що художній переклад колись-таки стане в Україні справою загальнодержавної ваги, адже це ще одна можливість яскраво заявити про себе, це ще один крок до омріяної Європи, про що наші владні мужі так полюбляють поговорити.