Закарпаття: Міліцейська династія Вашкебів живе на Виноградівщині

Після приходу радянських військ на Закарпаття  Йосипа Вашкебу одразу  залучили до охорони громадського порядку. Воно й не дивно, адже він   був сільським активістом. Не раз зі зброєю у руках  доводилося заступати на чергування  в  рідному Троснику та в сусідніх селах. Правда, охоронцем правопорядку Йосип був  тільки три роки. Невдовзі його перевели на посаду секретаря сільради, адже  закінчив церковно-приходську школу, а грамотних людей  тоді у селі  бракувало. Потім працював на різних посадах у колгоспі.  Пізніше на міліцейську стежину став його син Йосип. В армії юнак служив у  далекому Нижньому Тагілі тодішньої Свердловської області у внутрішніх військах.

-- Охороняли ми особливо небезпечних злочинців, які вже мали по 4-5 "ходок", -- згадує Йосип-молодший. – На цій "зоні" не було навіть ліжок, тільки нари. Нерідко траплялися вбивства. Врізалося в пам'ять, як  один "зек",  відсидівши загалом майже  40 років, виходив на волю.

Служба неабияк загартувала молодого  хлопця. Тому, коли після повернення додому у військкоматі йому запропонували йти на службу в міліцію, погодився.  Почав свій шлях  в ОВС Йосип Вашкеба  з ізолятора тимчасового тримання  Берегівського райвідділу. Далі була посада інспектора державного пожежного нагляду (тоді вони  функціонували  при міськрайвідділах міліції).

Інспектора-новачка  направили на 11-місячні курси у Ворошиловград (тепер Луганськ). А після їх закінчення, хлопець  вступив на заочне відділення  Черкаського пожежного училища. Працювати, доїжджаючи в Берегово,  ставало  все складніше, адже мав вже власну сім’ю,  народився син. Отож на початку 80-х Йосип Вашкеба переводиться у Виноградівський райвідділ міліції. Тут працює інспектором, потім старшим інспектором. Після реорганізації в середині 90-х років він стає старшим інспектором з держпожнагляду та служби СДПЧ-6 м. Виноградів. Фактично це була посада заступника начальника пожежної служби району.

-- 90-ті роки були дуже важкі, --  пригадує  Йосип Вашкеба. – Не вистачало грошей на найнеобхідніше, насамперед паливно-мастильні матеріали, запчастини. Не кажучи вже  про  формений одяг. Якось вишикували  особовий склад,  а  в кожного  --  різна форма, як у "махновців" :  в одних ще радянського взірця, в інших якийсь "самопал", словом, що зуміли, то й  дістали...    

За час служби доводилося виїжджати на гасіння великих пожеж. Тоді   за знищення врожаю вогнем карали суворо, можна було  навіть  поплатитися посадою. У 1984, як згадує колишній пожежний держінспектор, на Виноградівщині скирди горіли одна за одною. Як напасть якась. За тиждень – близько 15 таких пожеж. Не спали по кілька днів, чергували в полях вночі. А гасити скирду --  справа майже безнадійна.  Нелегко прийшлося і під час гасіння вогню на Вилоцькій взуттєвій фабриці. Тут уночі  зайнялися відходи гуми, тільки завдяки неймовірним зусиллям  вдалося врятувати  склад готової продукції;  А ще горів у Вилоку  меблевий комбінат. Для виробництва продукції використовувався  лак, а він, як відомо, легко займається. Тож  майже  цілу ніч працювали пожежні підрозділи з Виноградівщини  та сусіднього Берегова. А якось довелося рятувати ромів, які крали залишки пального із залізничних цистерн. Залізли всередину цистерни й  задихнулися випарами бензину... Одного витягли ще живим, двоє інших померли.  Задіювалися працівники пожежної охорони у ті роки і на спільних з міліцією (насамперед ОБХСС та УДАІ) рейдах та відпрацюваннях.

Труднощі, надзвичайні ситуації, стреси за час служби з роками далися взнаки, відбилися на здоров'ї. І в 1998 році за станом здоров'я Йосип Вашкеба вийшов на заслужений відпочинок.  Та  через кілька років династію правоохоронців  продовжив  його син Олексій.  Каже, що вже  змалку знав:  працюватиме в міліції.

Олексій закінчив Виноградівський політехнічний технікум, потім -- філіал Мукачівського політехнічного інституту. Працював в охоронній фірмі. А  майже два роки тому перейшов  на службу у  спецпідрозділ судової міліції "Грифон".

-- Олексій поки що служить на сержантській посаді, -- говорить начальник роти "Грифон" Василь Маркович. – Та, маючи необхідну освіту, непоганий фаховий рівень,  сумлінно виконуючи службові обов'язки, з часом може отримати  офіцерське звання та відповідну посаду. 

Можливо, правоохоронців у сімействі Вашкебів  побільшає, адже дочка  Йосипа Діана нині   навчається на юридичному факультеті одного з вишів Ужгорода.

Теги: Виноградівський район, династія, міліція, МВС

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати