Наша співрозмовниця ще має неабиякий хист: вишиває рушники, скатерті, серветки, які декорує геометричним орнаментом, мереживом. Ії роботи були на багатьох виставках. Вона пригадує, як мати вчила її виготовляти одяг із конопляних і вовняних. Розмальовувати писанки Марію Хавав-ку навчили її мати, яка прожила 96 років, та бабуся. Сестра теж займалася писанкар-ством, але у 2005 році померла. Техніка малювання яєць у Марії Андріївни така, що і була ще у 20-30-х роках XX ст., тобто справді народна, етнографічна, як і самі писанки.
Писанкарка розповідає, що впродовж багатьох років розмальовувала яйця у Великодню п'ятницю. А для цього потрібно встати зранку, вмитися, помолитися Богу, нічого не ївши, не пивши води, сісти і розмальовувати яйця. Зазвичай Марія Андріївна це робить у літній кухні. На стіні ікона Богородиці, на столі знаряддя праці для розмальовування яєць, запалена свічка, молитовники, свячена вода. Писанкарка дуже любить малювати під-сніжники, нарциси, котики (міньки), ялинки. Малює вона також і геометричний la зооморфний орнаменти.
Марія Андріївна каже, що вже впродовж багатьох років перед кожним Великоднем приносили їй люди по кілька сотень яєць. Починала малювати у середу, а закінчувала у п'ятницю або суботу. Допомагає їй донька Ганна. У минулі роки писанкарка навчала дівчат у місцевій школі на уроках трудового навчання розписувати яйця і вишивати рушники, скатерті, серветки.
Марія Андріївна і її донька Ганна кажуть, що у селі досі збереглася традиція, коли хрещені матері, яких тут називають нанаш-ками, дають у понеділок (після Великодня) писанки своїм похресникам. Діти (похрес-ники) з кошика чомусь частіше вибирають червоні лисанки. Дарують ще й шоколадку. Зустрічаються нині "писанки" також із наклейками, але це вже ширвжиток.
У багатьох селах у нас, на Закарпатті, справжні писанки пишуть, виходячи з народних традицій. Хрещені матері (маточки, нанашки) в останні роки стають сучаснішими і не мають часу малювати писанки для своїх похреснят. Тим паче, що нині є чимало різних наклейок із великодніми малюнками. Це вже відступ від християнських традицій. І до церкви теж багато людей ходить для того, аби показати себе, одяг. І ймення дітям вибирають не відповідно до церковного уставу, а з телебачення, моди.
Марія Хававка розповідає, що раніше в суботу випікали по 4-8 пасок із пшеничного борошна. У тісто додавали молоко, цукор, масло, олію, яйця. Закваску (причину) прикривали домотканою скатертиною (шуткою), щоб додавала заквасці росту й оберігала від нечистої сили. Паску прикрашали хрестом, вінком. Марія Андріївна розповідає, що раніше несли паску на церковне подвір'я у домотканих скатертинах, а пізніше - у кошиках.
ниток, шити, вишивати жіночі та чоловічі сорочки. Застала вона ще й кросна, на яких із вовняних ниток ткала сукно. З нього шили жіночі та чоловічі гуні.
За своє життя ким тільки пані Марії не доводилося працювати: кіномеханіком, технічним працівником У Будинку культури, на будівництві вирізувала скло, у колгоспі "Зоря комунізму".
і тепер із своїм 80-річним чоловіком удома пораються на господарстві, допомагають дітям. І, звичайно, господиня займається улюбленим писанкарством та вишиванням. Це дає натхнення.