Закарпаття: Від 10 до 14 років тюрми отримали вбивці сім’ї в селі Лохові на Мукачівщині

І от лише тепер убивць настигла заслужена кара. Та й то не всіх. Головний кілер, який, власне, й розстрілював беззахисних людей, раптом виявився ... неосудним! Згідно з дивним вердиктом лікарів, цей 25-річний здоровань, раніше судимий львів’янин, потребує не тюремної баланди, а лікування в "психушці"...

ЯК ЛЬВІВСЬКІ БАНДИТИ СТАЛИ "ПОЛІТИКАМИ"

Свого часу цей злочин у маленькому мукачівському селі наробив резонансу ледь не по всій Україні, несподівано набравши... політичного забарвлення. У Мукачеві саме йшли вибори мера. В Україні тоді правила відома політична сила, в якої були "на підхваті" усі правоохоронні органи. А тому засобами дискредитації політичних супротивників ніхто не гребував. На війні, як відомо, усі методи ведення бойових дій добрі, тим паче на війні за владу. І от людську трагедію в маленькому селі швиденько використали у власних цілях негідники від політики. Утім, все за порядком.

У ніч із 3 на 4 травня в Лохові на Мукачівщині розстріляли сімю Бадзьо з трьох чоловік: батька, маму та сина. Єдиний, хто вижив,--це 25-річна донька Наталя. Та й то бандюгам просто не вистачило патронів — дівчину придушили й кинули, подумавши, що мертва...

Прокуратура з міліцією кинулися розкривати цей найрезонансніший на ту пору злочин у краї. Підозрюваних, кількох молодих мешканців Львова та Мукачева, невдовзі затримали. І тут трапилося найцікавіше. Високі чини в погонах раптом заявили в інтерв’ю на всю Україну, що в затриманих убивць знайдено листівки на підтримку одного з кандидатів у мери Мукачева. І що самі розбишаки буцімто приїхали до нас аж зі Львова агітувати за того кандидата (хто тоді в Мукачеві дошкуляв голові ОДА і політичній силі, що за ним стояла, здогадатися неважко). А одна із газеток великим тиражем запустила на Мукачівщину "жахалку": мовляв, мирних закарпатців стріляють галицькі бандити, за якими стоять політики-екстемісти! І ніхто не задався запитанням: чому оті листівки "знайшлися" не під час першого обшуку, а на другому чи третьому? Точнісінько, як в нашумулій історії з бомбометанням в скандальновідому Вітренчиху, коли на другому обшукові в помешканні підозрюваного (абсолютно невинної, як опісля зясується, людини) раптом знайшли цілий армійський арсенал зброї, і чоловіка посадили на довгі роки.

НА ДІЛО ЙДУТЬ "ГАСТРОЛЕРИ"

Насправді ж у Лохові все було зовсім по-іншому — без політики та листівок. Убивці дійсно приїхали зі Львова, але без будь-яких політичних намірів. І навели їх на жертву "свої" ж, місцеві!
До мукачівських виборів "гастролери" не мали жодного інтересу — їх цікавили лише гроші. І наслідити у нас вони встигли добряче. У лютому 2004-го обікрали вночі оселю у Великих Ком’ятах на Виноградівщині, винісши добра на 15500 гривень. Наприкінці березня того ж року вчинили розбійний напад на іншу сім’ю, тепер уже в самому Виноградові. Від побитих потерпілих бандити в масках і з пістолетом забрали гроші, золото та цінні речі на загальну суму майже 12 тисяч гривень.

Спершу розбійникам фартило. Незадовго перед нападом на сімю Бадзьо в Лохові, обох львів’ян затримала наша міліція на Виноградівщині, причому з цілим "джентельментським набором": маски, відмички, патрони і т.д. Проте незрозумілим чином бандитів невдовзі відпускають. Коли вже пізніше, після розстрілу сім’ї в Лохові, почали розбиратися, що до чого, то з’ясувалося, що справедливого покарання львівські "відморозки" уникнули... завдяки приятелю-закарпатцю, чия мати була не останнім чином у прокуратурі! І от, надихнуті безкарністю, бандити пішли на вбивство цілої сімї.

У ВАЛЮТНИКА ГРОШЕНЯТА ВОДЯТЬСЯ

На жертв у Лохові вийшли не самі львівяни — їх "навели". І зробив це, як опісля зясується, такий собі Вітя Русин з Мукачева. Цей 37-річний нероба, якого навіть дружина покинула і який підробляв сторожем на одній фірмі, якось навідався до Лохова. Товаришеві потрібні були дошки, от і вирішив підшукати серед знайомих, заробивши на посередництві. З дошками не вийшло, однак, стоячи на зупинці в Лохові в очікуванні сільського автобуса, Вітьок несподівано помітив, як в одни із дворів заїжджає "Фольксваген". За кермом автівки був знайомий з вигляду хлопець, котрий, як він знав, стояв на мукачівському базарі "на валюті". У безпутній голові визрів план — добре би було влаштувати так, аби "жирний" валютник трохи "поділився" своїми статками...

Цією ідеєю Русин поділився (визначивши ймовірну здобич сумою 5000 доларів) з 30-річним мукачівцем Олександром Кисельовим. Останній вважається у місті над Латорицею "серйозним чоловіком" серед братви, мав уже судимість. На волю вийшов умовно-достроково, на 10 місяців раніше. Буцімто взявся за розум, влаштувався приватним таксистом. Однак правду кажуть, що тюремні зв’язки легко не минаються.

"На діло" мукачівець "підвязав" двох львівян—25-річних Івана Максимовича та Юрія Мацея. Обидва хлопці кремезної статури, особливо Мацей, який, до того ж, раніше судимий. Олександр поставив Віктору умову: "бійців" він забезпечить, лише потрібна зброя. А вона у Віктора була... За 1100 позичених доларів той придбав від раніше судимого 24-річного мукачівця Ігоря Русина (свого однофамільця) бойовий пістолет "Браунінг" калібру 9 мм. чеського виробництва з глушником та 11 патронами! Сам Ігор цю "пушку" придбав у невстановленої слідством особи в Мукачеві ще восени 1999-го року й зберігав на горищі будинку своєї бабусі. Придбаний в Ігоря "Браунінг" Віктор переховував у підвалі будинку, де мешкає, та на паливному складі, де працював охоронником.
Втішившися, що зброя для нападу є, Олександр зателефонував до Львова Максимовичу та Мацею. Того ж дня обидва прибули на чужій машині "Ауді" (за оперативною інформацією, власника іномарки зарізали у Львові під час бандитських розборок) до Мукачева. Схему розташування будинку розбійникам дав усе той же Віктор. "Ауді" львів’яни залишили на стоянці в Мукачеві, аби не "світити" львівські номери, які кидаються в очі. До Лохова поїхали близько опівночі на "Фольксвагенові" Олександра, взявши від Віктора пістолет. Припасли також 2 пари рукавичок, скотч для зв’язування жертв. З рукавів светра поробили маски...

ПЕРШОЮ ЗАГИНУЛА НЕНЬКА

Побачивши зачинені ворота, перелізли через металеву огорожу. Максимович передав Мацею пістолет, на який той прилаштував глушника, дославши патрон у патронник. На голови натягнули маски, на руки — рукавички.

Вхідні двері нападники вибили ногами й увірвалися досередини. Донька спала в приймальній кімнаті. Її бандити оглушили ударом по голові й потягнули в коридор. Мацей забіг до кімнати Сергія, увімкнув світло, навівши на хлопця пістолет. "Гроші давай!" — люто процідили бандити. Та ба, несподівано справа почала йти не на їхню користь. Зі спальні на шум прибігли батько з мамою й почали чинити опір, особливо жінка. Це аж ніяк не входило у плани нападників, які спершу думали обмежитися грабежем, залякавши своїх жертв пістолетом.

Виходячи за межі попередньої домовленості, Мацей починає розстрілювати беззбройних людей. 4 кулі "браунінга" дісталися синові, 3 — матері (старшій жінці убивця вистрелив просто в обличчя), 2 – батькові.

ЦІНА ТРЬОХ ЖИТТІВ — 1000 ДОЛАРІВ

Покінчивши зі своїми жертвами, нападники кинулися нишпорити по хаті у пошуках грошей. Мацей при цьому накинувся на 25-річну доньку Наталю, почав бити беззахисну жінку, вимагаючи 5000 доларів. Однак та не злякалася й у процесі боротьби їй вдалося зірвати з одного бандита маску! Не маючи чим добити свою четверту жертву (у пістолеті закінчилися патрони), нелюди повалили дівчину на підлогу й стали наносити нещасній удари ногами в обличчя та по тілові. Зламавши опір жертви, зв’язали їй скотчем руки та ноги, накрили голову ковдрою й почали душити. Коли жертва перестала подавати ознаки життя, її залишили в спокої, подумавши, що мертва. Але, на щастя, потерпіла вижила, хоча опісля їй довелося довго лікуватися від отриманих ушкоджень.

Обшукавши хату, бандити надибали на вішалці шкірянку вбитого Сергія Бадзьо, в якій знайшли гроші: долари, форинти, російські рублі та гривні — всього на 1000 доларів США. Забравши гроші, бандити дременули з хати. Але перед тим "винахідливий" Мацей посипав підлогу перцем та цукром (аби міліцеський собака не зміг внюхати слід), Максимович зібрав кілька стріляних гільз (усіх у спішці не відшукав).

В обумовленому місці за селом бандитів очікував спільник-таксист. Дорогою повикидали маски, рукавички, підібрані гільзи та залишки скотчу. Аби не попастися міліціонерам, перед постом ДАІ на вїзді в Мукачево водій наказав пасажирам вийти з машини й обійти пост пішки. Та ба, правоохоронці таки запримітили підозрілих осіб й спробували затримати. Тікаючи від переслідування, Максимович закопав пістолет із глушником у піску біля якоїсь оселі. Мацей же з переляку викинув у кущі забрані від потерпілих гроші та заховався неподалік замку "Паланок".

Опісля всі троє знову зійшлися й поїхали шукати пістолет та викинуті гроші. "Браунінг" відкопали й переховали в іншому місці на тій же вулиці Тимирязєва в Мукачеві — у трубі під містком. А от викинутих Мацеєм грошей так і не знайшли у темряві.

До Львова Максимович поїхав зранку наступного дня потягом, а Мацей — на згадуваній "Ауді". Вже вдома вбивці знищили одяг, в якому були на місці скоєння злочину. Проте це не порятувало їх від викриття. Невдовзі львів’ян затримали працівники карного розшуку. Взяли й решту учасників злочинної групи.

"НЕ ФОТОГРАФУЙТЕ НАС!"

А далі були слідство та суд. Справа розглядалася довго й важко. Кілька разів процес відкладався: то адвокатів не було, то підсудні заявляли все нові клопотання. Вели себе по-різному. Максимович визнав себе винним у скоєнні розбійного нападу на сімю Бадзьо, а у вбивстві родини — заперечив власну вину. Валив усе на Мацея.

Кисельов вини не визнавав, запевняв, що покази з нього вибили працівники міліції. У Лохові він був, але в злочині участі не брав — просто підвозив цімборів. До слова, побачивши фотокамеру, Кисельов попросив, аби його не знімкували: "Я вважаю себе не винним, а вони будуть показувати мене як винного..." Таку ж "пісню" заспівав і Максимович.

Віктор Русин визнав свою вину лише в зберіганні пістолета. А бойовий "Браунінг" з глушаком та патронами він, виявляється, знайшов "на початку березня 2004 року біля залізничного полотна станції Мукачево".

Проте найкращу тактику захисту обрав убивця Мацей. Цей найздоровіший з чотирьох підсудних (п’ятий, Ігор Русин, перебував не в "клітці", а на підписці про невиїзд) раптом "закосив на дурку", чудово усвідомлюючи, що нічого, крім пожиттєвої тюрми, за вбивство трьох беззахисних людей йому не світить. Увійшовши в образ, Мацей весь процес сидів, понуро опустивши голову й абсолютно не реагував на те, що відбувається в залі. Зізнатися, збоку явно здавалося, що негідник просто "косить", хоча від того, що він накоїв, і справді помішатися можна.

Так чи інакше, проте судово-психіатрична експертиза визнала Мацея неосудним. Виходячи з цього висновку медиків, суд призначив цьому головному винуватцеві убивства сімї у Лохові примусове лікування в психіатричній лікарні з суворим наглядом. Після лікування його знову очікує лава підсудних. Зрештою, спішити йому нема куди: "психушка", навіть із суворим режимом, аж ніяк не "довічна" тюрма.

ЩО СКАЖЕ ВЕРХОВНИЙ СУД?

Іншим підсудним пощастило менше. Судова колегія Апеляційного суду Закарпатської області у складі головуючого Івана Стана, судді Петра Лізанця, за участю прокурора Олександра Завальського, народних засідателів Г.Васильєвої, В.Ігнатьо та Г.Ступак, розглянувши кримінальну справу, визнала винним та призначила покарання:

Максимовичу Івану Васильовичу — 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Кисельову Олександру Олександровичу — 11 років з конфіскацією.

Русину Віктору Васильовичу — 10 років і 6 місяців з конфіскацією.

Русину Ігорю Михайловичу — 2 роки і 6 місяців позбавлення волі.

Останнього було взято під варту просто в залі суду.

Задоволено частково й цивільний позов потерпілої Наталії Бадзьо: на її користь Максимович, Кисельов та В. Русин повинні сплатити (лише звідкіля візьмуть ці гроші?)—10830 грн. матеріальної та по 50 тисяч гривень кожен моральної шкоди. Окрім того, Максимович повинен сплатити ще майже 42 тисячі гривень потерпілій родині Бочкор із Виноградова, на яку разом із Мацейом він вчинив розбійний напад у березні 2004 року.

Таке от рішення суду. До слова, усі засуджені оскаржили цей вирок до Верховного Суду. І тепер остаточний вирок по "лохівській справі" — за найвищою судовою інстанцією України. Справу поки не розглянуто. А про остаточне рішення Феміди по цій чи не найрезонанснішій в останні роки кримінальній справі на Закарпатті "Старий Замок Паланок" обов’язково повідомить.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати