Жінка, яка здолала Ковнер

До свого 92-річчя Маргарета Бабота не дожила кілька тижнів

Жінка, яка здолала Ковнер

Очевидці розповідають, що такого похорону Пряшів давно не бачив. Це тим паче дивно, що в переважно словацькому місті ховали українку. Ховали під спів прощальної пісні наших емігрантів "Чуєш, брате мій". 31 березня Маргареті Баботі виповнилося би 92 роки.

І хоча Закарпаття має героїв, постать цієї жінки все-одно вражатиме надзвичайною силою волі та вірою в українські ідеали. Коли влітку 1942 року угорська окупаційна влада перетворила колишній панський палаці Ковнер на тюрму попереднього ув’язнення, сюди було запроторено понад сотню українських патріотів Закарпаття. Слідство супроводжувалося жорстокими катуваннями. Єдиною жінкою серед ув’язнених була Маргарета.

Народилася вона в Бараницях у відомій родині Шандорів. Батько був сільським старостою і дуже авторитетним газдою. Четверо його синів (Вікентій, Михайло, Іван та Федір) здобули освіту і стали свідомими українцями. Найвідоміший з них – Вікентій, який був представником Карпатської України у Празі і написав два томи споминів про ті події.

Виростаючи між братами, Маргарета теж набувала чоловічої твердості й непохитності. У 1936 році з відзнакою закінчила учительську семінарію в Ужгороді. Але попри брак учителів, роботу їй не дали через неблагонадійність. Під час Карпатської України завідує протокольним відділом Міністерства шкільництва у Хусті. Згодом учителює у Бороняві, Стеблівці, Сокирниці. В 1942 році направлена в Кечкемет, де й була заарештована.

На вокзалі у вбиральні зуміла написати листівку з повідомленням про арешти, завдяки чому інформація дійшла до діячів Карпатської України у Словаччині. У Ковнері Маргарету посадили в камеру, де перебували одні чоловіки. Розмовляти було заборонено. Цілий день усі сиділи в турецьких позах обличчям до стіни.

Маргарета була кур’єром в українському підпіллі. І слідчі хотіли, аби вона виказала всі прізвища. Катування були пекельними. Били пендриками по підошвах і долонях. Розтягували на дошці. Підвішували на палиці. Били доти, поки катований не втрачав свідомості. Жандарми дивилися на неї, як на чудо. Вона витримала більше тисячі ударів по п’ятах, але не виказала жодного прізвища. (З того часу носила ортопедичне взуття). По тому, як в’язень ступав після допиту, товариші вже знали, скільки він отримав ударів по підошвах.

Але муки були не тільки фізичні. Навіть у туалеті вона була під наглядом охоронців. І це для дівчини було болючішим за катування.

З Ковнера їх перевезли до Ужгорода – у теперішній комерційний технікум. Тут сиділа остання група українських політв’язнів. Нині ці прізвища вже легендарні: Юлій Бращайко, Федір Ревай, Микола Бандусяк, Юрій Шерегій, отець Степан Пап, Андрій Ворон, Василь Свереняк. А поміж ними – 25-річна вчителька. Трибуналу вони так і не дочекалися. Угорська влада не наважилася їх засудити.

1943 року Маргарета Шандор емігрувала до Братислави, де одружилася з діячем Карпатської України Миколою Баботою. З того часу її доля пов’язана зі Словаччиною. До СРСР не поверталися, бо знали, що їх там очікує. Але й у Словаччині свідомі українці під підозрою. У 1952 році зі столиці їх переселяють аж у мадярське прикордоння. Маргарета вчителює в угорській школі, займається з неповноцінними дітьми.

Нарешті у 1980 році вдалося переїхати до Пряшева, де зосереджене українське життя. Працювала в українській школі та в дослідному кабінеті українознавства. До самої смерті  Маргарета Шандор мешкала у Пряшеві разом з донькою – Любою Баботою. Пані Люба є відомим ученим-літературознавцем, очолювала кафедру української філології Пряшівського університету.

Згадую свої відвідини їхнього затишного помешкання в Пряшеві. Розумну та спокійну розмову старенької пані Маргарети. "Я шкодую всіх українців, котрі волею долі опинилися за кордоном, -- говорила вона. – Як би їхні руки придалися самій Україні! Я на собі відчула всі тяготи емігрантського життя. Аби вижити, нам треба було завжди більше працювати, ніж іншим".

Давно настав час, аби на Ужгородському комерційному технікумі з’явилася меморіальна таблиця, що тут, у 1942 році, каралися українські патріоти. Єдиною жінкою серед них була Маргарета. Жінкою, котра стала прикладом для чоловіків.

Олександр Гаврош
27 березня 2009р.

Теги: Карпатська Україна, Маргарета Бабота, Ковнер, Словаччина

НОВИНИ: Соціо

18:09
На Тячівщині судитимуть директорку дитсадка та підрядників за розкрадання бюджетних коштів Фото новина
17:21
На Закарпатті затримали чотирьох чоловіків, які намагалися незаконно перетнути кордон Фото новина
11:52
У Мукачеві відкрили виставку «Парфуми Європи» Фото новина
10:40
Військових та ветеранів запрошують у безкоштовні мандрівки Карпатами
10:13
В Ужгороді упродовж лютого народилося 170 дітей
08:58
На Закарпатті підвищили ціни на бензин та дизель
19:38
/ 1
Підтвердили загибель військового Олександра Ластівки, який три роки вважався зниклим безвісти Фото новина
17:43
Чопські прикордонники викрили спробу незаконного перетину кордону Фото новина
11:58
На Закарпатті оцифрують 15 старовинних дерев’яних церков XV–XIX століть Фото новина
11:32
Чорногора Фото новина
11:28
Чорна гора Фото новина
11:24
Черемша на Вододільному хребті Фото новина
11:21
/ 1
Чайна плантація Фото новина
11:17
Урочище Кузій Фото новина
11:13
Торф’яне болото “Чорне багно”: природна пам'ятка, врятована бобрами Фото новина
11:08
Сакури в Ужгороді та Мукачеві Фото новина
11:00
Полонина Боржава Фото новина
10:55
Пізньоцвіт осінній в заказнику Пасіки Фото новина
10:50
Нацпарк «Ужанський» Фото новина
10:45
Найстаріші дуби України: Дідо-дуб і Чемпіон Фото новина
10:22
/ 2
В Ужгороді попрощаються з полеглим на війні з рф захисником Микитою Шельдяєвим Фото новина
10:13
Верхове болото “Глуханя” Фото новина
10:09
Долина нарцисів – примандрувати з льодовиком, щоби квітнути людям на радість Фото новина
10:03
/ 3
У Ясінях, Перечині та Великому Березному відбудуться тренінги з природничої педагогіки: відкрито реєстрацію
17:23
У Мукачеві попрощаються з Героєм Ігорем Павловим, який понад рік вважався зниклим Фото новина
» Всі новини