Річка Уж - окраса Ужгорода

Протяжність річки в межах Закарпатської області 112,8 км, а площа водозбору в межах України 1582 км.кв. Дно річки кам'янисте, біля селища Вел.икий Березний галечне, а в м. Ужгороді і нижче у берегів замулене. Найбільші рівні води в Жорнаві та Великому Березному спостерігались 14.12.1957 р. і становили відповідно 296 та 527 см над нулем графіка, в Зарічеві - 29.01.1979 р. (446 см над нулем графіка), а в Ужгороді 17.11.1992 р. (350 см над нулем графіка), повідомляє Закарпатський облвлдгосп..Відомий краєзнавець, Петро Сова, у праці "Прошлое Ужгорода" (1937 р.) писав, що в минулому ріка Уж в місті розгалужувалася на три рукави: по напрямку Дравці-Баранинці-Геєвці, другий Минай-Тарнівці, а третій до села Бежовце (Словаччина). Це підтверджено історичними грамотами. Так, відповідно грамоти від 17 квітня 1355 року у селі Тарнівці (середній рукав) на річці були навіть плотина та млин. Сліди цих приток ще й зараз помітні на території.

Протягом століть русло мінялося. А про те, що вона проходила декількома рукавами в межах міста, пам'ятають ще старожили. Збереглися карти, де Малий Уж протікає в районі вулиць Підградської та Фединця і впадає у річку Уж біля сучасної площі Пушкіна.

Не дивно, що при наявності таких водоків, в Ужгороді часто були підтоплення і паводки. Регулювання і будівництво берегоукріплень ріки почалося з давніх-давен.

За документами 1684 року, коли правив у місті граф Сигізмунд Другет, було вирито русло у напрямку села Сторожниця (Йовря) і нормальний потік води у перші два рукави, таким чином, було припинено, але при повенях ще століттями ці русла наповнювалися водою.

Перші берегові кріплення були з дерева і зазнавали руйнування під час повеней. Регуляційні роботи проводилися з самого початку ХІХ століття. Міцна кам'яна стіна, яку ми бачимо зараз з правого берега, була побудована владою міста, а продовжила її у 1904 році єврейська громада під час будівництва синагоги (нині Обласна філармонія).

В ХІХ - ХХ століттях роботи на річці Уж проводили органи водного господарства. У верхів'ях переважно проводилися берегоукріплення, регулювання - село Ставне, Великий та Малий Березний, по долині лівобережної притоки - річки Тур'я, селах Сімерки, Т.Ремета, Порошково та інші.

Останні роботи на річці Уж в межах міста Ужгород проводилися після історичної повені в 1992 році, зокрема, здійснювалися розчистка між пішохідним та нижнім автотранспортним мостами, реконструкція правобережної дамби вздовж Студентської набережної та в районі колишнього зеленгоспу, районі Радванки. Нижче міста реконструювалася правобережна дамба до самого українсько-словацького державного кордону. Найближчим часом планується реконструкція лівобережної дамби від села Сторожниця до українсько-словацького кордону.

Річка Уж - транскордонна і будь-яка діяльність на словацько-українських прикордонних водах проводиться у відповідності до Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах.

З метою виконання завдань, які випливають із цієї Угоди, експерти і спеціалісти Закарпатського облводгоспу беруть активну участь у роботі українсько-словацької комісії з питань прикордонних вод.

Деякі фотографії нашої різнобарвної річки Уж:

Навесні:

Влітку:

Восени:

Взимку:

а буває і такою:

Теги: річка, Уж, Ужгород, русло, повінь

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати