Чи загрожує Закарпаттю своя Новобогданівка?

Перше село, якщо провести паралель полем, розташоване за 500-700 метрів від складу, друге — за 3 кілометри. Там «попакували» зброю у підземні бункери та склади. Територію бази доручили охороняти військовослужбовцям. У 2002 році жителі Жнятина та Гаті занепокоїлися тим, що відбувається на складах. Адже звідусіль почали лунати розмови про вибухи на подібних об'єктах.

Особливо ситуація загострилася два роки тому після трагедії на складах Новобогданівки. Сільські голови Гаті Бейла Леврінц та Жнятина Марія Богуш послали до тодішніх керівників районних рад листи з проханням посприяти у розформовуванні складів боєприпасів. Після роботи спеціально утворених комісій, зброю з Берегівщини почали вивозити/Кажуть, переправили на Луганщину, де вона пройшла спеціальну утилізацію. Остання вантажівка з боєприпасами виїхала з Гаті рік тому.

На повне розформування складу наразі не вистачає грошей. Тому в лісі, за кілька кілометрів від траси Мукачево-Берегово, й досі чергують військовослужбовці.

— Військові вантажівки місяцями звозили сюди зброю, — розповідає Бейла Леврінц. - Потім люди почали хвилюватися, переживати. І ми ініціювали звернення до влада. Тепер, кажуть, переважну частину бойового спорядження вивезли, але то ще не повністю.

Подейкують, що ще два роки тому на складах лежали боєприпаси вищого класу небезпеки, але згодом їх вивезли. Тепер, кажуть, у лісі, на кордоні Мукачівщини та Берегівщини, безпечніше. Коли ми з сільським головою Гаті під'їхали до контрольно-пропускного пункту об'єднаного складу, назустріч нам вийшов начальник служби пожежної безпеки Андрій Костик. Він розповів про рівень безпеки на об'єкті.

— Основні боєприпаси звідси вивезли ще рік тому, — каже військовослужбовець. — Ті, що залишилися, не несуть серйозної загрози. Тим паче, що всі вони поховані у спеціальних бункерах під землею. У складах на поверхні нічого не зберігається. На випадок виникнення надзвичайної ситуації тут чергують дві пожежні машини у повній бойовій готовності, котрі забезпечені 800 літрами
води. Щодня об'єкт охороняють шестеро військовослужбовців. Територія, де зберігається зброя, є безпечною на сто відсотків, — переконує Андрій Костик.

Натомість він дає бойову учбову команду направити пожежну машину до водосховища. Звідти солдати, розмотуючи пожежні рукави, направляються на об'єкт, де, не дай Боже, може виникнути вибух.

— Минулого року Міністерство оборони виділило нам 300 нових вогнегасників, нові пожежні рукави, — продовжує Андрій Костик. — Але проблема в тому, що з солдатами треба б частіше проводити учбову підготовку, бо тих двох разів у півріччі, як ось зараз, мало. Та на це не вистачає коштів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати