Чи буде на Закарпатті колись щось подібне на "Буковель"?

І це головний стереотип "Буковеля", який відлякує багатьох, зокрема, до недавнього часу, й автора. На перший погляд, тамтешні ціни справді спантеличують: один підйом коштує за 20 гривень, напої й харчі подекуди дорожчі, аніж у Києві, про вартість проживання в готелях комплексу ліпше не говорити. Тут при бажанні справді можна залишити дуже багато грошей. А можна й не залишати. Якщо тутешні готелі не по кишені, завжди можна знайти житло в довколишніх селах за цілком прийнятну ціну.

От і я, скориставшись дуже вигідною пропозицією від курорту, який запропонував абонементи, що коштували 3,38 грн за підйом у так званий "низький сезон" (починається з 10 березня), та приглушивши патріотичні почуття, які наполегливо переконували "купляти закарпатське", вирішив на власні очі подивитися, що ж то за диво таке – "Буковель".

Перше враження – сумно. Сумно, що на Прикарпатті спромоглися зробити таке, чого у нас немає й близько і хтозна, чи колись буде. У людини, яка "виросла" на закарпатських схилах із їхніми "родзинками" у вигляді горбів, пеньків чи каміння й не розбещена закордонними курортами, після відвідин "Буковелю" може скластися враження, що вона потрапила в гірськолижний рай. Нема потреби описувати всі принади тамтешніх схилів – однаково забракне слів. Скажу лише, що  пропонують справді кататися на лижах чи сновбордах. Мережа підйомників розроблена таким чином, що можна під’їхати до будь­якого з 14. А вони, між іншим, розміщені на трьох горах. Дбайливо вкатані ретраками схили дозволяють гасати собі на втіху, не боячись перечепитися через якусь гілку.

Звичайно, є чимало вибагливих туристів, котрі крутять носом: бачили й кращий сервіс. Ніхто не сперечається, проте бачили не в Україні. До того ж власники "Буковеля" не зупинилися на до­сягнутому. Нині там триває будівництво двох автомобільних парковань (4-­ та 6­-рівневих), розчищають нові схили для катання, невдов­зі планують розпочати зведення житла економ­класу тощо.

Чи буде таке колись на Закарпатті? Дуже хочеться вірити. Принаймні проект гірськолижного курорту на полонині Руна в Перечинському районі ніхто не скасовував. Однак, на мою думку, слід поспішати, щоб не відстати від "Буковеля" безнадійно й не втратити туристів, котрі поки що люблять саме наші (закарпатські) Карпати. Ведення бізнесу за принципом "і так від нас нікуди не дінуться" може залишитися в минулому, і тоді гарний перифраз краю "маленька Швейцарія" сприйматимуть суто як іронію...