Галичани підтримували Карпатську Україну

«Вісті про надання Підкарпатській Русі автономії швидко дійшли до Галичини. У краї прокотилася хвиля мітингів і демонстрацій. Ініціатором переважнї більшості їх була ОУН. Особливо активно діяв Роман Шухевич», – зазначив професор Василь Марчук.

На підтримку – мітинги, збір коштів, перехід кордону

Культурно-освітні взаємини між українцями Галичини і Закарпаття особливо зросли, коли декого доля закинула на західний бік Карпат після поразки національно-визвольної боротьби 1918-1919 років. Значною мірою таким відносинам сприяв митрополит Андрей Шептицький. Через 20 років здавалось, що знову є шанс державотворення і незалежності. Національні сили Галичини розглядали це як крок до соборної Української держави, – каже Василь Марчук.

«Провід українських націоналістів, який мав широку нелегальну мережу в Галичині, розповсюдив заклик: «Українське Закарпаття захищає в тій хвилині ідею незалежної Української Закарпатської держави, яка з хвилиною вибуху повстання на всіх українських землях проти всіх окупантів України стихійно об’єднається в єдину державу всіх українців».

Галичани спричинилися до фінансової та моральної підтримки Карпатської України, забезпечення фахівцями. Приміром, виходець з Галичини Зенон Коссак, який пройшов шлях від члена Проводу Спілки Української Націоналістичної Молоді, члена ОУН до заступника бойового референта Романа Шухевича, був серед тих, хто розробляв план втечі Степана Бандери з в’язниці у Вронках, в Карпатській Січі очолював субреферат ідеології у відділі преси і пропаганди. Саме з його ініціативи 19 лютого 1939 року у Хусті було проведено ІІ Січовий з’їзд.

Тисячі галичан нелегально переходили чесько-польський кордон, сотні загинули або були закатовані. Навіть після трагічного бою на Красному полі тривали судові процеси над перебіжчиками.

Історія у дитячій пам’яті і пластовій пісні

Члени пластового гуртка «Орли» з с.Липівка Рогатинського району нещодавно побували на Красному полі. Кажуть, їхні односельці були серед тих, хто воював в Карпатській Січі. Завдяки галичанам на Закарпатті був створений «Пласт», почало діяти товариство «Просвіта». Розповідає виховник пластунів Богдан Стиславський.

«Ми коли їхали в Джублик на Закарпатті, ми відвідали Красне поле, віддали шану, заспівали там пісню біля меморіалу карпатських січовиків. «В Закарпатті радість стала» – то така пісня невідома. І я навчив їх, а мене старший чоловік, вже покійний, з Липівки навчив. Це пісня про повстання в Карпатській Україні і Карпатську Січ в 1938-39 роках під проводом президента Августина Волошина.

В Закарпатті радість стала, радість стала, та гей.
Україна вже постала, вже постала, та гей.
Приказ: «Раз, два, струнко,
Глянь направо – там скачуть карі коні,
Там грають барабани, б’ють шаблями
Вправо-вліво, щоб серце не боліло, та гей».

Самостійна Карпатська Україна проіснувала зовсім коротко – п’ять місяців. Але це один з етапів державного будівництва незалежної України.

Теги: Карпаська Україна, річниця, Прикарпаття, галичани

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати