Останнє засідання обласної ради в Ужгороді стало історичним для Закарпаття: на ньому нарешті затвердили офіційний прапор області. До минулої п'ятниці регіон залишався останнім в Україні, що не має власного стягу – 17 років на Закарпатті сперечалися, який прапор кращий: український «жовто-блакитный» чи російсько-русинський «триколор».
Натомість тепер на головній площі країни поряд з синьо-жовтим прапором встановлений ще й закарпатський стяг, практично ідентичний державному. Регіональний прапор повторює кольори українського і відрізняється лише наявністю на ньому герба з бурим карпатським ведмедем у верхньому кутку.
Затвердження регіонального прапора перетворилося в регіоні на питання суто політичне. Ще б пак – Закарпаття вважається одним із потенційних осередків сепаратизму, і затвердження «правильного» прапора регіону могло б заразом дати емблему борцям за відокремлення області від України.
Довгий шлях до синьо-жовтого прапора
Від часів проголошення Незалежності спроби затвердити прапор регіону робилися аж чотири рази. У 1990-му і 2001 роках цього зробити не вдалося. Наступний раз це питання стало на порядку денному в кінці 2007-го.
Саме тоді тема русинів активно дискутувалася як у Закарпатті, так і в Києві. Місцева облрада вже визнала їх окремою національністю, викликавши цим масу обурення у всій країні. Тому, щоб не «сипати сіль на рану», в Ужгороді вирішили відкласти розв’язання цього питання до кращих часів.
«Кращий час» настав за півтора роки. Питання про затвердження прапора області було головним на сесії облради 27 лютого. Варіантів, як і минулого разу, пропонувалося два: «синьо жовтий з ведмедем» і «триколор», що вважається прапором закарпатських русинів.
На думку багатьох істориків регіону, синьо-жовтий прапор в краю використовується ще з 1709 року: стрічку цих кольорів подарувала імператриця Австро-Угорщини Марія Терезія єпископові греко-католицької церкви Андрію Бачинському як стяг місцевої єпархії. До складу Чехословаччини Закарпаття також входило під «синьо-жовтим» прапором. Цей же прапор був офіційним прапором Карпатської України.
Свої аргументи були і у прихильників «триколора»: він, мовляв, був прапором товариства Олександра Духновича, наймасовішої русинської організації ХІХ століття. Тепер цей прапор є прапором всіх співтовариств, що входять у Світову раду русинів, прапором «матері всіх русинів – Підкарпатської Русі».
П'ять фракцій обласної ради – провладні «Наша Україна», Партія регіонів, «Батьківщина» і опозиційні БЮТ і «Народна» – підтримали «синьо-жовтий» варіант. Головний захисник цього прапора, депутат від «НУ», історик і ректор Ужгородського національного університету Микола Вегеш з трибуни облради заявив, що саме цей прапор найчіткіше відображає історичні традиції області.
«Русинський» варіант обстоював, по суті, єдиний депутат – «нашоукраїнець» Євген Жупан, що очолює Народну раду русинів Закарпаття. Проте його аргументи про давнє використання закарпатцями триколора просто ігнорували.
Таким чином, результат голосування був вирішений наперед. З 78 присутніх депутатів 74 проголосували «за», троє не голосували, один депутат утримався. Під час голосування депутат Жупан розгорнув у залі ради русинський триколор і почав голосно доводити неправоту своїх колег. Проте результат у наявності: вже через півгодини на Народній площі перед обласною радою поряд з українським висів синьо-жовтий прапор з ведмедем.
І жодного сепаратизму…
Таким жестом обласна влада на всю країну заявила, що Закарпаття – це частина України, і ніяких передумов для активізації тут сепаратистських настроїв немає.
Проте незрозумілою залишається відповідь на питання: чому до ухвалення цього рішення облрада йшла стільки років? Чому місцева влада весь час не наважувалася зробити цей крок?
Можна припустити, що мотивів для ухвалення «проукраїнського» прапора у закарпатських депутатів було два.
По-перше, близькість святкування 70-ліття проголошення Карпатської України. Цього дня увага всієї України, особливо націонал-патріотичних сил, буде прикута до Закарпаття. І місцева влада нібито вирішила застрахуватися «проукраїнським» прапором від неминучої в цьому контексті критики за визнання «русинів» національністю, мовчання у відповідь на проголошення русинами-радикалами автономії тощо.
По-друге, це страх облради перед можливим розпуском. Нагадаємо, що ще кілька місяців тому нардепи-«нашоукраїнці» Юрій Костенко і Ярослав Джоджик зареєстрували ухвалу про розпуск Закарпатської обласної ради за її «прорусинську» діяльність. З конфіденційних джерел в облраді «Главреду» стало відомо, що депутати справді злякалися цієї загрози, тим більше що Верховна Рада вже довела свою рішучість, у грудні минулого року за набагато менш серйозні гріхи розпустивши Тернопільський обласний парламент.
Тому, порахувавши, що одного звернення до ВР з проханням не чіпати їх може виявитися мало, закарпатські депутати затвердили «жовто-блакитний» прапор, чим ніби довели свою українськість і відхрещування від сепаратизму будь-якого штибу.
А що русини?
Русини Закарпаття зазнали чергової поразки. Нищівна поразка у «війні за прапор» стала зайвим підтвердженням того, що колишньої підтримки своїх ініціатив в облраді вони вже не мають. До того ж їх радикальним лідером Димитром Сидором впритул зайнялася СБУ...
Слід зазначити, що після проголошення Конгресом підкарпатських русинів автономії русинський рух справді пішов на спад. Гучних заходів русини не влаштовують, у ЗМІ їхні дії обговорюють значно рідше.
На цьому тлі абсолютно нелогічними видаються дії обласної ради, яка, з одного боку, вибачається за дії радикалів перед Києвом і відкидає їхній варіант регіонального прапора, а з іншого – продовжує виділяти на діяльність русинів бюджетні гроші!
Мова йде про фінансування газети «Підкарпатський русин». У січні цього року під час розподілу грошей обласного бюджету на друковані видання, депутати відгукнулися на прохання русинів профінансувати їхню газету як ЗМІ національної меншини і виділили на цю справу 60 тисяч грн.
Це рішення відразу ж опротестували в прокуратурі, але результату це не здобуло. Тепер русини таки видаватимуть власну газету за державний кошт. Утіха єдина – що прапор, який майоріє над центральною площею Ужгорода, символізує все-таки єдину, соборну Україну…
анонім 2009-03-03 / 15:49:00
Ember, ember, чим веце такого смітя, тим влиже укралїна до Європи! Тим ліпше там розумівуть- же посередині материка є ГОСУДАРСТВО УКРАЛИНА!
ember 2009-03-03 / 10:09:00
Над Закарпаттям розвивається український прапор
V tom to i problema, shto ne za(pid)karpatskyj...
Eto toljko u nas khvatet uma na to, shtob magzaina na territorii Ukrjiny (v Uzhgorode)nazvatj Ukrajinoj, hotelja v Uzhgorode nazvatj Uzsgorodom, dugovo hotelja na Zakarpattje (v Uzhgorode) nazvatj Zakarpattje, i nakonets praporom oblastji vypratj prapor vsego gosudarstva:)
Микола Жалива 2009-03-03 / 09:25:00
Микола на репортері допісівся :) в доступі на сайт мені заборонено.
На рахунок прапора не згоден , прапор не "тряпка" таке рішення треба принимати
не кулуарно , а всенародно!
paliiivan 2009-03-03 / 07:43:00
www.vesti.ru
01 марта 2009 г. 20:48
Русины. Съезд в изгнании
Украина. Притеснения национальных меньшинств. Закарпатские русины -(...)
Адмін. ЧИТАЙТЕ "ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У РУБРИЦІ КОМЕНТАРІВ": ЗАБОРОНЕНО - розміщувати розлогі цитати чи цілі матеріали інших авторів, замість яких рекомендується давати посилання на ці інформації в мережі;
rusyn 2009-03-02 / 23:27:00
Ко уже у нас лем не бов?!
Каждий рано авадь пузнo мусить гет!
Я уже вас виджу дома,на вкраинi милуй,
серед степу вашi прапори.
Читаю і радію 2009-03-02 / 20:23:00
Для наці завжди було важливіше встановити прапор, повісити герб, позатикати роти опонентам, а не розбудовувати країну. Нехай радіють, що синьо-жовта хоругва розвівається на центральній площі "країни" (браво! це описка, чи що?). Може, тепер заспокояться, а то їхні дикі танці на могилах супротивників вже добряче набридли.
До речі, слід би було знати, що з початку свого існування герб наш мав зовсім інші кольори: замість жовтих - золоті, замість білих - срібні, а ведмідь не бурий, а червоний. Але наці не до науки, головне - синьо-жовта фана! Ура!
Костя Берш 2009-03-02 / 19:37:00
Лужків і Затулін вже приготувалися стати почесними громадянами нової незалежної республіки. Втім з часів Комінтерна Гбешникі без зусиль морочили голову і більш цивілізованим країнам, ніж Абхазія, Південна Осетія або Закарпаття.
val 2009-03-02 / 16:56:00
Балогу-на шибеницю...