«Краще йдіть на… сайт»
В одній із передач на місцевому телеканалі представники Ужгородського й Закарпатського обласного управлінь у справах молоді та спорту розповідали про рожеве майбутнє для всіх молодих людей, котрі через них звернуться до регіонального Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Отже, звертаємося.
В обласному управлінні один із заступників начальника повідомила, що вони, мовляв, у цьому питанні «не при справах». Єдине, чим займається управління, це отримує державні кошти і передає їх Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Жінка порадила нам відшукати сам фонд і там уже отримати всю потрібну інформацію. Туди і йдемо…
Шукати фонд довелося довго. Його розмістили у підвалі новобудови. На самому будинку - жодної вивіски чи вказівника. Лише обійшовши з десяток квартир у будинку, таки знаходимо приміщення фонду.
“А що тут розповідати, - здивовано запитала нас його директор Галина Дудчук. - Нема про що вам розповідати. Держава не виділяє коштів, тому так і працюємо. На рік, за програмою державного молодіжного кредитування, видаємо, може, 4-5 кредитів, а в черзі стоїть близько 300 осіб. А от за другою програмою (співпраця з банками) у нас робота йде краще. Але зараз вам не скажу, скільки людей через неї отримали житло. Ви зайдіть на наш сайт і там знайдіть собі всю потрібну інформацію…”.
Йдемо шукати інформацію в Інтернеті. На сайті www.molod-kredit.gov.ua, який нам продиктувала Галина Петрівна, інформацію отримати не судилося, оскільки він не працює. Натомість знаходимо інформацію про фонд на деяких українських молодіжних форумах. Там з’ясовуємо, що кредит на житло видає не молодіжний фонд (він виплачує компенсацію частини процентної ставки), а комерційні банки, тому перша вимога до покупця-позичальника – платоспроможність. Тобто ви маєте показати банку офіційні та інші доходи, яких вистачить на погашення відсотків, тіла кредиту, та ще й залишиться вам на прожиття.
У чергу – після 300-го номера
Для цього вам, молодій сім’ї до 35 років, потрібно отримати довідку із відповідного органу місцевого самоврядування про те, що ви дійсно потребуєте житла. З нею йдете у фонд. Там, якщо застанете директора, вам дадуть перелік потрібних документів, пред’явивши які можете отримати довідку, що фонд готовий платити за вас. Стаєте в чергу після 300-го номера і чекаєте. Варто зайти в банк і почитати умови кредитування (у кожному банку вони різні), оскільки кредит дає банк, а фонд лише частково погашає кредитну ставку. Купуючи нерухомість, потрібно зробити перший внесок у розмірі 10-30% від вартості житла та мати довідки про доходи, розмір яких дозволяє погашати борг і виплачувати відсотки.
І ще - фонд погашає лише 9% ставки від суми, яку ви сплачуєте у банк. Але за перший місяць не погашає взагалі. Розпочинає лише тоді, коли його керівництво у Києві підпише вашу справу. А це відбувається приблизно через місяць після того, як ви вже придбали житло. Плюс - затримка погашення фондом відсотків не менш ніж на чотири місяці…
А ще в фонді мінімум площі на одну людину: 21 метр квадратний + 20 на сім’ю. Тому сума, яку фонд погашає, враховує лише цей мінімум. Решта - за собівартістю без погашення.
То де ж ті 3%?
Ви, напевно, звернули увагу на рекламні оголошення про кредити на житло під 3% річних для молодих родин. Це означає, що частина банків уклали договори з Фондом сприяння молодіжному житловому будівництву за програмою «Банківський кредит».
Яскраві проспекти в офісах банків розповідають про те, що молоді люди можуть оформити іпотечний кредит і при цьому одержати 9% компенсації. Банк оформляє звичайний іпотечний кредит, видає гроші, документи й папери про те, що він кредитує позичальника під купівлю нерухомості. Позичальник купує квартиру і платить банку відсотки в повному обсязі, а якщо хоче одержати 9% компенсації, повинен іти із цим папером до фонду.
Написанню заяви про компенсацію передує процедура обов’язкової консультації у фонді. Її потрібно чекати місяць! Потім варто написати заяву на компенсацію й знову чекати відповіді від того ж фонду. Відповідь фонд, як правило, дає негативну. Грошей же нема у держави. Тобто позичальник змушений платити всі відсотки в повному обсязі.
Втім, компенсацію одержати все ж можна, якщо скористатися неформальною порадою службовців банку. Вони рекомендують звернутися в певне агентство нерухомості. Це агентство дійсно готове допомогти одержати компенсацію від фонду.
Але за це воно вимагає скромну комісію - 2,5% від вартості квартири. Плюс - гарантія, що купити квартиру ми зобов’язуємося тільки у цьому агентстві. Це, своєю чергою, передбачає оплату послуг брокерів у розмірі 5% вартості квартири, у той час як ціна на аналогічні послуги зазвичай у два рази нижча. Та й квартири в інших агентствах дешевші…
Навіть якщо ви таки дочекаєтесь прийому у фонді і почнете займатися кредитом, то обов’язково натрапите на той факт, що не всі банки кредитують первинний ринок нерухомості, де ціни суттєво нижчі, ніж на вторинному. Крім того, ціна одержання такого кредиту непомірно висока - за його оформлення, скажімо, 50 тисяч доларів, банку потрібно заплатити суму в межах 9-12 тисяч гривень (комісія за обслуговування плюс три види страхування, послуги нотаріуса та послуги ріелтера, якого ви навіть не бачите). То де ж ті 3%?
Разом з тим, іпотечні кредити видаються під 11-15 % річних у доларах США, тобто за 15 років банку потрібно повернути 165% вартості квартири. Якщо ви позичили 50 тисяч доларів, банку доведеться повернути 132,5 тисячі плюс щомісячну комісію банку (плата за інфляційні ризики навіть за умови одержання валютного кредиту), що за 15 років у середньому складе 12-17 тисяч доларів.
Отож уперед - за «доступним» житлом…