Голова Закарпатської облради закликав керівників районів та сільських голів в умовах кризи вивчити стан справ кожної сім’ї

На порядок денний було винесено кілька злободенних для життя місцевих самоврядних територій і громад питань: „Про підсумки економічного і соціального розвитку області за 2008 рік“, „Про підсумки виконання місцевих бюджетів області за 2008 рік“, „Про підсумки роботи із зверненнями громадян, що надійшли до влади у 2008 році“.

     Відкриваючи засідання, Олег Гаваші зазначив, що наша область за результатами комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів у 2008 році зайняла третю сходинку серед 27 областей і міст України. Щодо районів області, то в аналогічній обласній комплексній оцінці за 2008 рік перші місця займають Мукачівський, Виноградівський, Ужгородський та Берегівський райони.. Проте сьогодні, – наголосив він, – ми повинні говорити не стільки про успіхи, як про те, як вистояти в економічній кризі нашій області. Як підтримати діючі підприємства, що наповнюють казну, зберігають робочі місця. Адже, і я про це казав минулої осені, удари кризи ми відчуємо ближче до квітня ц.р. Отже, зросте кількість скарг і звернень громадян до влади всіх рівнів, а тому керівники районної ланки повинні поставитися до кожного з них з усією відповідальністю, інакше відповідати доведеться не тільки в цьому залі.

     Голова облради Михайло Кічковський у своєму виступі детально зупинився на тих спільних заходах, які на сьогодні вжито облрадою та облдержадміністрацією в питаннях подолання кризи. Зокрема, – підкреслив Михайло Михайлович, – прийнято спільні розпорядження перших керівників області, спільні рішення колегії ОДА та президії облради, спільні відповідні заходи, рішення обласної ради від 14 січня 2009 року сесії облради тощо. На підставі прийнятих документів на рівні області направлено пропозиції до центральних органів влади щодо стабілізації фінансово-економічної ситуації, рекомендовано головам райрад та РДА видати також спільні розпорядження і утворити робочі групи з доопрацювання заходів на місцевому рівні. Маємо низку напрацьованих документів і сьогодні вкрай важливо узяти на контроль їх виконання. У цій ситуації, хочу відзначити, ми діяли і повинні надалі діяти однією командою, бути однодумцями, підтримувати кожну раціональну ініціативу щодо якісних змін у територіальних громадах, на підприємствах, в колективах. Ясна річ, ця важка ситуація спричинила ріст звернень громадян до влади. І тут маємо бути відвертими: збільшення кількості звернень свідчить про те, що місцева влада є тією єдиною інстанцією, де люди сподіваються отримати якщо не матеріальну, то моральну підтримку. Пам’ятаймо це: ми повинні іти назустріч людям, а для цього слід створювати Фонди допомоги, залучати спонсорів, використовувати можливості традицій благодійництва у нашому краї. Ми повинні бути готовими до того, що із ускладненням кризових явищ потік звернень від населення зростатиме все більше і більше. Тому, на моє тверде переконання, нині ми повинні закликати голів райдержадміністрацій і райрад невідкладно провести наради з сільськими, селищними головами, рекомендувати їм вивчити стан справ на очолюваних самоврядних територіях щодо зайнятості населення, пройтися від хати до хати, з’ясувати, котра сім’я має копійчину чи то засоби для життя , а котра ні. Звести дані і спільно з керівництвом районів напрацювати систему оперативного надання допомоги людям. Адже, погодьмося, в такій ситуації зволікання можуть призводити до важких, а то і не поправних наслідків. Іншими словами, коли політична ситуація в державі є нестабільною, місцеві органи влади повинні напрацювати конкретні пропозиції щодо якісних змін у краї, винести їх на обговорення депутатського корпусу області і на наступній сесії найраціональніші ухвалити у сесійній залі і проконтролювати їх виконання.

     І ще одне. Оскільки в засіданні бере участь представник від уряду, то хотів би сказати таке. Приймаючи в Кабінеті Міністрів той чи інший документ, урядовці мають виходити не з політичних чи кабінетних інтересів, а з інтересів громади. На Закарпатті кажуть так: „Я ціную того господаря, хто не забув сьогодні, що обіцяв учора“. Міністри різних міністерств, які відвідали наш край з робочими поїздками того року, майже без виключення обіцяли сприяти у фінансуванні комплексної протипаводкової програми „Тиса“, реалізація якої дозволила мінімізувати наслідки липневого паводку 2008 року та послужила прикладом для розроблення аналогічної Державної програми для інших областей України. Незважаючи на гучні заяви урядовців, Держбюджетом передбачено фінансування цієї програми„Тиса“ лише на 37 млн.грн., при плановому обсязі 220 млн.грн., при чому виділення цих коштів передбачається за рахунок спец фонду, наповнення якого і в попередні роки було вкрай проблематичним. Жодної гривні не передбачає Держбюджет на капітальні субвенції, не фінансуватимуться програми енергозбереження та на реформування житлово-комунального господарства. Ні копійки не виділяється на соціально-економічний розвиток регіону. Не кажу вже про сільську медицину. Всупереч заявам урядовців на численні звернення депутатів обласної ради та облдержадміністрації, не зважаючи на рішення 12 позачергової сесії обласної ради „Про критичну ситуацію, що склалася на ДП «Солотвинський солерудник та Солотвинському родовищі кам’яної солі“ область позбавлена асигнувань на першочергові заходи запобігання техногенній катастрофі, яка загрожує мешканцям Солотвина, мінімальна потреба в яких складає 18 млн.грн. Не вирішує Держбюджет і питання відновлення пошкоджених та зруйнованих паводком 23-27 липня минулого року об’єктів комунальної власності області. Потреба коштів на цю мету складає 67,9 млн.грн., проте урядом не передбачено нічого. Звичайно в цих умовах бюджет області та місцеві бюджети не можуть дати відповідь на виклики сьогодення, які спровокувала економічно-фінансової криза. Ясна річ, ми докладатимемо всі зусилля, аби вистояти, бо такий менталітет жителів нашого краю – дбати самим на себе, але є питання, які без підтримки держави вирішити нереально.

Здобутки здобутками, але засукати рукави доведеться…

     Начальник головного управління економіки ОДА Віктор Погорєлов у своєму виступі наголосив, що того року зусилля влади було направлено на реалізацію завдань щодо сталого економічного зростання, поліпшення життєвого рівня населення та його соціального захисту. Однак у листопаді-грудні минулого року світова фінансова криза негативно вплинула на ряд показників економічного і соціального розвитку області. Тим не менше, область займає 1-3 місця в державі за 7 показниками. Зокрема, регіон має найкращі показники в Україні за питомою вагою збиткових підприємств, темпами зростання реальної заробітної плати та індексом споживчих цін, знаходиться на третьому місці за рівнем оплати спожитого природного газу, динамікою зростання чисельності населення та темпами зростання обороту роздрібної торгівлі.

     Також регіон займає 4 місце в державі за темпами зменшення податкового боргу, 5 місця - за обсягом введеного в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. населення, часткою працівників із заробітною платою менше прожиткового мінімуму, темпами зростання заборгованості із виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах. Крім цього, область ділить 5-6 місця за питомою вагою податкового боргу в загальнодержавному показнику та за темпами зменшення викидів забруднюючих джерел стаціонарними джерелами забруднення.

     Порівняно із 2007 роком значно покращили загальну рейтингову оцінку Берегівський (із 18 на 4 місце), Тячівський (із 16 на 8 місце), Ужгородський (із 10 на 3 місце) та Міжгірський (із 17 на 12 місце) райони.
     Водночас, значне погіршення допущено у містах Ужгород (із 1 на 10 місце) і Мукачево (із 6 на 14 місце), Перечинському (із 8 на 17 місце), Рахівському (із 11 на 16 місце) районах.

     Аналіз підсумків економічного і соціального розвитку області за 2008 рік свідчить про необхідність підвищення організаторської роботи місцевих органів влади, управлінь облдержадміністрації щодо ефективного вирішення назрілих проблем економічного розвитку області в тісному поєднанні з вирішенням питань поліпшення життєвого рівня населення та розвитку соціальної сфери.

Кошти з неба не впадуть

     Про виконання місцевих бюджетів за 2008 рік розповів начальник головного фінансового управління ОДА Петро Лазар. Він наголосив, що в цілому бюджетний 2008 рік був для області успішним. До державного бюджету за 2008 рік мобілізовано - 2 129,8 млн.грн, що на 27,6 відс. або 460,8 млн.грн більше аналогічного періоду минулого року та до місцевих бюджетів - 1 130,5 млн.грн., що на 32,4 відс. або 276,6 млн.грн більше, ніж за 2007 рік.

     До загального фонду державного бюджету протягом 2008 року надійшло податків, зборів (обов''''''''язкових платежів) у сумі 1 942,2 млн.грн, що на 29,1 відс. або 437,7 млн.грн більше минулого року. План з врахуванням бюджетного відшкодування виконаний на 96,5 відс, менше плану надійшло 70,4 млн.гривень. Планові показники по бюджетному відшкодуванню виконані на 103,1 відс, понад план відшкодовано 7,7 млн.гривень. У попередні періоди спостерігалась позитивна динаміка збільшення надходжень до Держбюджету, протягом 2006-2007 років план виконувався більше, ніж на 100 відсотків.

     До спеціального фонду державного бюджету надійшло 187,6 млн.грн, що на 14,1 відс. або 23,1 млн.грн більше минулого року. План доходів виконаний на 89,4 відс, менше плану надійшло 22,2 млн. гривень. Упродовж 2008 року надходження до загального фонду Держбюджету, за рахунок яких перераховується дотація вирівнювання, склали 2 159,8 млн.грн, що становить 97,5 відс. плану, менше плану надійшло 54,6 млн.гривень.

     Протягом 2008 року до загального фонду місцевих бюджетів мобілізовано доходів у сумі 824,7 млн.грн., що складає 101,6 відс. до затвердженого плану на цей період та 130,7 відс. до 2007 року. Якщо у 2005 році виконання плану за доходами загального фонду місцевих бюджетів області становило 98,7 відс, у 2006 - 99,8 відс, то останні два роки план надходжень перевиконується: у 2007 році на 3,7 відс, у 2008 - на 1,3 відсотка.

     Виконання затвердженого плану доходів загального фонду на 2008 рік забезпечено у більшості адміністративно-територіальних одиницях, за винятком міст Ужгород (99,2 відс), Берегово (96,4 відс), Мукачево (99,1 відс), Чоп(95,0 відс.).

     Але сьогодні мова про інше. Якщо у січні-лютому місцеві бюджети наповнюються майже стовідсотково, то надходження до Державного забезпечуються ледве наполовину. Недовиконання становить майже 140 мільйонів гривень. І ситуація погіршуватиметься. Є реальні підстави для побоювання, що при таких надходженнях вже у березні область недоотримає з Державного бюджету дотації вирівнювання у сумі понад 80 мільйонів гривень.

     Тому Олег Гаваші, у зв’язку з обмеженим державним фінансуванням та загалом непростою економічною ситуацією, закликав присутніх на нараді до жорсткої економії видатків. Та зобов’язав з метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та оплати за енергоносії головних розпорядників коштів взяти на контроль питання щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів і здійснювати лише найнеобхідні першочергові видатки. Насамперед в області фінансуватимуться захищені статті бюджету, наголосив він, – заробітна плата, плата за енергоносії, забезпечення медичних закладів ліками , а навчальних – харчуванням дітей.

Число безробітних більшає

     Директор обласного центру зайнятості Юрій Фущич також бив на сполох. За листопад, грудень 2008 року та січень цього року до служб зайнятості звернулося 7 тис.осіб, з яких у 2,5 тисячі –закінчився контракт, а майже 4 тисячі – ті, що звільнені „за згодою сторін“. На діючих підприємствах понад 11 тис. працівників перебувають у вимушених відпустках. На 1 лютого на обліку в службі зайнятості перебувало 24,9 незайнятих краян, що шукають роботу. (Ця кількість зросла порівняно з 1 січня цього року на 1,5 тис. осіб). Звісно, – мовив він, – ми не сидимо, склавши руки. Спільно з обласною, районними владами, сільськими головами, громадами працюємо по антикризових заходах. Проте наразі наші можливості обмежені. На рівні держави має бути складений чіткий план з підтримки малого і середнього бізнесу, відповідно умови його кредитування, мають бути розроблені держпрограми, скажімо, будівництва житла, інфраструктури. Тоді б у краї була б можливість залучати на роботу безробітних.

Підприємці як і органи самоврядування загнані у глухий кут

     Член колегії, директор спільного підприємства „Фішер-Мукачево“ Василь Рябич зосередив увагу на проблемах, з якими доводиться стикатися бізнесу в нинішніх умовах. В першу чергу це стосується повернення податку на додану вартість. З минулого року повернення підприємствам ПДВ урядом практично припинено. Ще одна проблема: цьогоріч на державному рівні фіскальна політика стала набагато жорсткішою. Більшість підприємств не витримують податкового навантаження. А зростання вартості енергоносіїв роблять продукцію українських підприємств неконкурентоспроможною на європейському ринку.

     Присутні на нараді представники районів, які взяли участь в обговорені питань, винесених на засідання колегії підтвердили, що нинішні бюджети виконати майже нереально. Щоправда, на місцях по - різному розуміють серйозності проблеми . Якщо перший заступник голови Виноградівської РДА Юліус Краснай окреслив здобутки району за торік та інформував про напрацьовані конкретні кроки щодо подолання кризи, то перший заступник голови Перечинської РДА Іван Штелиха мужньо визнавав, що влада в районі, яку він представляв з трибуни, не доопрацьовує. Голова Ужгородської РДА Анатолій Колібаба ( очолюваний ним район – серед кращих в області) констатував разючі факти: бюджети деяких сільрад, приміром, Соломонівської, на території якої розташоване підприємство „Єврокар“, не виконати. Хоча ця сільрада була завжди самодостатньою, навіть, багатою.

     – На початку лютого нам довели нові ціни на газ для бюджетних організацій, які удвічі більші минулорічних, – казав АнатолійВасильович. – У бюджет було закладено 2100 гривень за тисячу кубометрів, однак в лютому, заднім числом, був доведений тариф у 2610 гривень. Де взяти цю різницю – з цим питанням ми звернулися до уряду, але відповіді нема.

     Іншими словами, уряд відірвався від реального життя: і самоврядні громади, і території покинуті на виживання. Тому нічого не залишається, як перейти на ручне управління. Щоб вистояти.

. . .

     По завершенні засідання колегії Олег Гаваші та Михайло Кічковський провели робочу нараду з керівниками районів та міст обласного значення. Напрацьовані рекомендації та дано відповідні завдання.

     За підсумками роботи колегії і наради дано чіткі доручення головам райрад та райдержадміністрацій, керівникам управлінь ОДА.

Теги: Закарпаття, Ужгород, криза

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати