"Анця", якій виповнилося сто

Зустріч з дитячою мрією відбулася в місті Іршава. Поїзд, що прибув на станцію, складався з досить пошарпаного тепловоза і всього одного вагона, що, м'яко кажучи, не сяяв чистотою. Тому я обмежився фотозйомкою цих «доходяг» і відправився на зустріч з Денисом Доброю, директором Іршавського центру туризму та екскурсій і великим патріотом Боржавської вузькоколійки. Ось що розповів Денис Іванович.

Хто вона така?

Своє прізвисько вузькоколійки отримала від імені Анна, дуже популярного в карпатських передгір'ях. «Анця» - закарпатський варіант зменшувально-пестливої форми цього імені. Відкрили вузькоколійку 23 грудня 1908 р. На церемонії був присутній сам міністр шляхів сполучення Угорського королівства (складової частини двоєдиної Австро-Угорської монархії).

До цього мешканцям Закарпаття доводилося добиратися, наприклад, з Іршави до міста Берегово (відстань між ними, чесно кажучи, дріб'язкова) не одну добу, а з появою залізної дороги цей шлях скоротився до 2 годин. Коли була побудована Боржавська вузькоколійка, жителі гірських сіл отримали можливість їздити на заробітки до міст, розташованих на рівнині. Так що традиції закарпатського «заробітчанства», можливо, були закладені саме тоді.

Потім вузькоколійка продовжувала розвиватися і благополучно існувала в Чехословацькій Республіці, Угорському королівстві і Радянському Союзі. У «застійні» роки вона возила пасажирів і вантажі, обслуговуючи місцеві підприємства: Довжанський лісокомбінат, Приборжавський завод будматеріалів, вугільну шахту в Ільниці, Іршавський абразивний завод і Іршавську меблеву фабрику.

Що з нею стало?

До 1994 р. по вузькоколійці здійснювався дуже інтенсивний рух до села Кушниця. Зараз там рейки розібрали, і тепер локомотив з одним вагоном спочатку їде з Іршави в село Хмільник, там до нього чіпляють ще два вагони і потяг їде до Виноградова. З цього міста в Хмільник поїзд ходить п'ять разів на день - вузькоколійка дуже потрібна жителям навколишніх сіл, загальна чисельність населення яких становить майже 15 тис. чоловік. Особливо багато пасажирів у неділю - в базарний день, коли всі три вагони забиті вщент. До Виноградова з Хмільника можна дістатися й автомобільним транспортом, але це незручно, оскільки маршрутка робить великий гак.

Тепловози і вагони вузькоколійки були побудовані в 70-80-х рр. Проблема в тому, що на тепловозах стоять двигуни від танків Т-62, і вони розраховані на великовантажні склади, а зараз локомотив тягне не більше трьох вагонів - тобто працює багато в чому вхолосту. Незважаючи на вік, цей рухомий склад можна реставрувати і ремонтувати в депо в Берегово, де є відповідна матеріальна база.

Як розповів Денис Добра, «Укрзалізниця», на балансі якої перебуває Боржавська вузькоколійка, вважає її збитковою і вже кілька разів пропонувала цю дорогу закрити. Однак, відповідно до закону, зробити це можна тільки за згодою місцевих органів влади, а ні один депутат Іршавської, Виноградівської та Берегівської районних рад, вважає Денис Іванович, таке рішення не підтримає.

Що далі?

Денис Добра переконаний, що у «Кушницької Анці» великий туристичний потенціал. Впевненості директору Іршавського центру туризму додає те, що не один раз він катав туристичні групи на вузькоколійці і завжди спостерігав захоплено реакцію і дітей, і дорослих, оскільки Боржавська дорога проходить надзвичайно мальовничими місцинами.

Крім того, не варто забувати, що вже не перший рік на Закарпатті взимку практично немає снігу і кілька лижних трас не діють. Альтернативою може бути відвідування замків в Ужгороді та Мукачеві, але більше одного-двох разів туди не сходиш. Тут би й знадобилася вузькоколійка, яка до того ж дала б Закарпаттю не індивідуального, а групового туриста.

А як у сусідів?

Недалеко від України в румунському повіті Марамуреш також є вузькоколійка, яка є ровесницею Боржавської. Там три старих паровозики возять ліс. Водночас їх власники створили парк історичної залізничної техніки і по тій же дорозі возять туристів.

Активно використовуються історичні залізниці і в Угорщині, а в Будапешті навіть змагання паровозів проводяться.

На стику кордонів України, Словаччини та Польщі стоїть містечко Бєщади (воно на польській території). Тут теж є своя вузькоколійка, що проходить дуже красивими місцями. І відбою від туристів в Бещадах не знають, хоча їх дорога працює тільки влітку, а не цілий рік, як Боржавська.

Що вже зроблено?

Не можна сказати, що на Закарпатті сидять, склавши руки, і чекають, поки проблема вузькоколійки як-небудь «розсмокчеться». Торік Денис Добра та заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Федір Харута розробили програму реконструкції та розвитку Боржавської вузькоколійки. Концепція робилася з прицілом на розгляд питання у Верховній Раді, але до цього справа не дійшла.

Крім того, в день століття «Кушницької Анці» голови райрад Берегова, Виноградова та Іршави, а також деяких сільських рад виступили зі спільною ініціативою зберігати і розвивати Боржавську вузькоколійку. Зараз Денис Добра добивається, щоб їх ініціатива набула вигляду звернення до Закарпатської облради. Коли документ побачить світло, Денис Іванович збирається направити його до парламенту. А поки що «Кушницька Анця» продовжує перебуватиу  досить непрезентабельному вигляді.

Довідка

Іршавський центр туризму та екскурсій «Боржава».

Директор - Денис Іванович Добра.

93100, Закарпатська обл., Іршава, вул. Шевченка, 21.
Тел. (03144) 218-70.

Теги: Закарпаття, вузькоколійка

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати