Ось, наприклад, візьмімо нашу Ужгородську міську поліклініку. Захворів чоловік, з нежиттю і температурою, або просто слабість, або радикуліт замучив - у кого що - йдемо до лікаря. І призначає лікар пройти невелике обстеження. Для початку: здати аналізи. Ось тут-то і починається історія. Не все так просто, як можна було б подумати. Це не просто взяти баночку з аналізами, необхідні направлення від лікаря і здати кров з пальчика разом з баночками і коробочками. Нехай навіть один разок в черзі постояти. Потрібно прийти якомога раніше (десь о сьомій або ще раніше) і зайняти чергу для отримання додаткового талончика для здачі аналізів. Простояти до 8.15, коли відкриється віконце і, якщо тобі пощастить (якщо ти не 25-й за рахунком у черзі), то ти отримаєш цей чудовий клаптик паперу з великою круглою червоною печаткою, а якщо ні, то приходьте завтра, талончики ж закінчилися.
.jpg)
А потім на тебе чекає ще одна чудова черга, тільки в інші двері. Нічого, постоїмо, нехай на тебе почхають і покашляють, а заодно і ти цим займешся. І нічого, що тремтіння в колінах і в очах темно, та й спину ломить, адже треба здати аналізи, інакше лікар не визначить, чому болить спина, раптом це нирки? Своєрідний обмін хворобами. Але й це ще не все. В ці самі останні двері стоить не одна черга, а цілих три. Одна - із звичайних хворих, інша - з діабетиків, а третя з тих, хто за направленням від ендокринолога. Останні повинні обслуговуватися без черги, як написано на листочки поруч із заповітними дверима. Хочу зауважити, що аналізи можна здати тільки з 8 до 10 (з цим не посперечаєшся), а не встиг - приходь завтра.
Бажаю Вам всім не хворіти і, як наслідок, не бути приниженими й ображеними в нашій чудовій Ужгородській міській поліклініці.