Щороку на Закарпатті заліснюється близько 2 тис. га лісосік та біля 200 га інших земель

Щорічно в Закарпатській області заліснюється близько 2 тис га лісосік та біля 200 га інших земель. Четверта частина площ залишається під природне відновлення і потребує зменшення лісокультурних та лісогосподарських заходів, однак підвищує вимоги до своєчасності та фаховості всього циклу – від рубки головного користування до наступних рубок догляду. Інших три чверті площ, де насаджуються лісові культури, потребують високої технологічності процесу – від заготівлі відповідного насіння, агротехніки вирощування стандартних сіянців та саджанців, посадки культур до своєчасності та якості доглядів за культурами.

Всього ж по Закарпатському ОУЛГ заготовлено в 2007 році 25909 кг насіння 30-ти видів лісових порід. У 2008 році заготовлено вдвічі більший асортимент, що говорить про значне зростання зацікавленості до лісового насінництва. На жаль, більша частина заготовленого насіння зібрана поза межами ПЛНБ – знову констатуємо, що її можливості використовуються в незначній мірі.

Щоразу, коли хтось прихопить чергову ділянку лісу під власне використання, більшість людей відчувають моральний дискомфорт – як це так, привласнив народне добро. А як ми відносимося до цього добра? Від держави до окремого громадянина. Державний бюджет виділяє лісогосподарським підприємствам близько до того, що вони відчисляють до бюджетів всіх рівнів у вигляді податку і платежів. Місцеві бюджети розвиток лісогосподарської галузі, підтверджений видатками, не планують. Очевидно йдеться про пошук ефективніших власників, ніж держава чи місцеві громади. Тому, якщо ми хочемо, щоб ліс був народним, треба пройматися його утриманням, в тому числі й податками з власної кишені. В місцевому бюджеті повинні плануватися кошти на посадки лісів. Це потягне за собою ефективніше заліснення зрубів, через можливість впровадження нового виду бізнесу – лісокультурне виробництво. Налагодиться збільшення заліснення площ неугідь, водоохоронних, протиерозійних та інших захисних насаджень, через зняття проблеми виділення площ, якщо кошти на це будуть в місцевому бюджеті. Власники землі мають право також на своїх землях за власні кошти і за власним бажанням вирощувати ліси. Це шлях до приватної чи комунальної власності на ліс, що підтримується більшістю. Заліснення та лісовідновлення потягне за собою розвиток лісового розсадництва і насінництва.

Потрібно сказати про те, що ці окремі напрямки також можуть стати окупними, адже зараз вже відчувається нестаток стандартного посадового матеріалу та насіння лісових порід – як в області, так і поза її межами, є також інтерес і з-за кордону. Адже в Карпатах зберігся чудовий лісовий генофонд, і це також потенціал для можливих інвестиційних проектів.

Окремо хочеться сказати про розширення площ захисних лісів. Якщо в наукових колах в певній мірі дискутується питання величин ефективності регулювання паводків лісовими площами насаджень різного віку та вирубками під час довготривалих та надмірних опадів, то питання регулювання паводків територій під лісом і безлісих площ – однозначне на користь лісу. Тому державна програма збільшення лісистості має важливе значення в такому, здавалося б, високо залісненому регіоні, як Карпати. Ця програма повинна бути пов’язана з програмами створення екомережі, розширення ПЗФ, збереження біорізноманіття, протипаводковими та гідромеліоративними програмами.

Врахування і збалансування всіх позицій в єдиному проекті – підвищення лісистості – перший крок до сталого розвитку з позиції оптимізації ефективності використання бюджетних коштів та залучення інвестицій.

Теги: Закарпаття, ліси, Карпати

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати