Закарпаття взмозі забезпечити себе відновлювальною енергією на 200-250 відсотків

У четвер за підсумками наради з головами райдержадміністрації та керівників управлінь ОДА, що мають стосунок до цього питання,  голова облдержадміністрації доручив розпочати розробку районних та міських програм, на якій і базуватиметься обласна програма.

             Починаючи із 2006 року, на Закарпатті щорічно розробляються заходи з енергозбереження, передусім у бюджетній сфері. Тільки минулого року з обласного бюджету на заходи з енергозбереження в установах та закладах соціально-культурного призначення було спрямовано понад 5 мільйонів гривень. На рівні районів і міст також спрямовувались кошти місцевих бюджетів. Це вже дало відчутні результати.

             Ефективність цих заходів відчутна у багатьох галузях. До прикладу, в освітній: протягом останніх двох років в області введено в експлуатацію 21 навчальний заклад, з яких 13 – це новобудови. У всіх закладах використані сучасні опалювальні котли та енергозберігаючі технології. На сьогодні всі школи трьох міст –  Мукачева, Берегова та Чопа – повністю переведені на автономне опалення, в інших районах та містах цей відсоток становить від 30 до 90-та. Минулого року на електроопалення було переведено 26 навчальних закладів, ще у 140-ка замінено вікна і двері. Тільки заміна застарілих котлів на сучасні дала 30-відсоткову економію грошей, а переведення закладів на автономне опалення економить 15-20 відсотків бюджетних коштів.

 За останні роки в області спостерігається тенденція до зменшення споживання блакитного палива всіма категоріями споживачів. Якщо у 2005 році бюджетні установи споживали 37,4 мільйона кубометрів газу, то минулого року – 31,2. Така ж картина і по населенню: при тому, що з 2005 року кількість газифікованих осель зросла майже на 32 тисячі, споживання газу на одну квартиру значно зменшилось – більш ніж на 316 кубометрів.

 Явний економічний ефект є і в промисловості. Останніми роками в Закарпатті значно активізувалась економічна діяльність, запрацювали потужні інвестиційні підприємства. Але завдяки тому, що вони застосовують сучасні енергозберігаючі технології, промисловість області не тільки не збільшила енергоспоживання, а навпаки – зменшила (2005 р. – 78,5 млн. куб. м, 2008 р. – 70,6 млн. куб. м природного газу).

 Зменшує енергоспоживання і населення. На сьогодні 94 відсотки газифікованих закарпатських квартир і будинків обладнані лічильниками, що є найвищим показником у державі, велика частина перейшла на автономне опалення. Щодо  бюджетних установ, то наразі на державному рівні не розроблені заходи, які б спонукали до економії енергоресурсів. Адже зараз ці роботи здійснюються за рахунок коштів, які виділяються установам на їх утримання. Якщо, скажімо, лікарня цього року зекономила кошти на опаленні, то вже наступного року на таку ж суму їй буде зменшено фінансування. Тому є необхідність в розробці державної цільової програми по енергозбереженню в бюджетній сфері, яка б, зокрема, передбачала повернення частини зекономлених коштів установам на подальший їх розвиток. 

      Взагалі-то ще кілька років тому була розроблена державна програма по енергозбереженню, працює і відповідне національне агентство, однак  всі розроблені пропозиції залишаються лише на папері.

      За ці роки вдалось би зробити значно більше, якби уряд стабільно фінансував цю сферу. Але вперше за останні три роки місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження не передбачено жодної копійки з державного бюджету. Ті ж кошти, що закладені у Стабілізаційному фонді в частині енергозбереження (500 млн. грн. на всю країну), залишаються наразі знову ж таки лише на папері, оскільки нема порядку їх використання та розподілу.

     Область подала в Кабмін шість інфраструктурних пілотних інвестиційних проектів, які пройшли презентацію і експертизу в Мінекономіки і Мінрегіонбуді. Серед них і такий важливий для краю проект, як переведення на електроопалення житлових будинків, організацій, установ міста Рахів. Його вартість – 47,8 млн. гривень і зрозуміло, що області самотужки його не реалізувати. Однак на це не заплановано жодної копійки з держбюджету.

      Що стосується застосування альтернативних джерел палива, то Закарпатська область має у цій сфері цікаві перспективні плани. Деякі з них вже у стадії реалізації, інші – на рівні домовленостей і розробок. Так, вже перші два об’єкти – санаторій «Квітка полонини» та Мукачівська центральна райлікарня – почали застосовувати когенераційні котли, що дозволяє їм не тільки повністю забезпечувати себе теплом і електроенергією, а ще й заробляти на продажу надлишку енергії. Почали у нас потрохи застосовувати  ще одне  ноу-хау – теплові насоси, що є хоч і наразі дорогою, але дуже перспективною справою.

             Специфіка Закарпаття дозволяє застосовувати досить широкий спектр видів альтернативного опалення, адже мінерально-сировинна база області на 3,5 відсотка складається з корисних копалин паливно-енергетичного напряму – маємо родовища газу та бурого вугілля, термальні води, потенціал яких далеко не використаний.

       Перспективним є насамперед використання відходів деревини для енергетичних потреб. На сьогодні від діяльності підприємств лісової галузі в області утворюється близько 480 тисяч кубометрів відходів, які можна використати для виробництва теплової енергії. Що це вигідно, не підлягає сумніву: тільки завдяки тому, що всі великі деревообробні підприємства вже опалюються відходами – тирсою, стружкою тощо, Закарпаття за рік економить понад 20,5 мільйона кубометрів природного газу. На сьогодні в області вже працюють близько 15 підприємств, що виготовляють паливні брикети. Реалізується українсько-канадсько-німецький проект по будівництву заводу, де вироблятимуть близько 100 тисяч тонн паливних гранул. Отже, крім іншого, у найближчій перспективи завдяки цьому можливо вирішити і таке болюче питання, як очистка області від відходів деревини. Подрібнену паливну тріску, тирсу та інше можна використовувати на місці або переробляти у брикети та пелети, попит на які як у межах України, так і за кордоном необмежений.

      Ще один важливий напрям – гідроенергетика. На Закарпатську область припадає близько 25-ти відсотків всієї потенційної потужності річок України, хоча за площею вона займає трохи більше двох відсотків території країни. На сьогодні Закарпаття забезпечує себе електроенергією лише десь на 8 відсотків. На замовлення облдержадміністрації науковці розробили Схему комплексного використання водних ресурсів області, яка передбачає будівництво каскаду міні-ГЕС на притоках річки Тиса. При цьому важливо, що цей проект передбачає і комплексний протипаводковий  захист територій. Вже у І кварталі на річці Тересва починається будівництво першої з цілого каскаду такої малої гідроелектростанції. Потенціал цих міні-ГЕС – від 3 до 20 мегават. Вже за 10-15 років область зможе виробляти до 400 мегават своєї власної електроенергії, що зменшило б енергетичну залежність краю до 70 відсотків. Загалом, за приблизними підрахунками науковців, Закарпатська область здатна виробляти 200-250 відсотків від нинішніх потреб відновлювальної енергії.

       Саме використання цих джерел енергії – відходів деревини та гідропотенціалу – стануть пріоритетними при розробці регіональної програми з альтернативних видів палива.

Теги: Закарпаття

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати