Весільні голуби освячують кожне подружжя, котре вірить не тільки у добрі прикмети, але й у справжню любов. У житті є завжди є місце романтиці, - погоджуємося ми і з’ясовуємо: а що ж це за птаха…
Пригадуєте, як у легендарному радянському фільмі «Любов і голуби» головний герой (той самий «Ех, Вася!»), насолоджувався польотом своїх птахів: голуби робили сальто в повітрі… Такі ж птахи є і у Ігоря Олексина. Щоправда, зараз вони не високо в небі: сумирно посидівши на паркані (ми спілкуємося з весільними голубами у Закарпатському музеї народної архітектури і побуту), голуб спокійнісінько перебирається мені на палець і щось собі тихо воркує. Тим часом Ігор оповідає: «Це – «бійний» голуб, родом з Ірану. Він може злітати так високо, що й не побачиш неозброєним оком. А під час польоту робить сальто – «кувиркається» через голову і при цьому б’є крилами. Через цей голосний звук, «бій», їх так і прозвали… А ці красунчики (демонструє птахів із мереживними хвостами) – голуби-пави, походженням з Індії. Дуже давня порода, яка потрапила в Європу у XVI столітті. Не є примхливі, добре вигодовують потомство і піддаються дресируванню».
«У давні ще часи, іще до того, як люди тут з’явились, на Землі ангели жили, вони лиш потім на небі оселились… Білий голуб – символ святого духу, зв'язок між небом і землею…». Ігор проказує цілу «поему» - рядки тлумачать про місію весільних птахів. За давньою легендою голуб на сучасному весіллі неодмінно є доброю прикметою, переконаний голубівник Ігор. Для краси і забави обрав найгарніших: тендітних птахів родом з Ірану та красенів-пав. А посланцями між небом і землею служать білі спортивні птахи, себто – поштові. Пара відмінних літунів після того, як їх урочисто відпустять в небо молодята, прямує до себе в голуб’ятню під Ужгородом і чекає на наступний виліт…
Птахи залюбки бавляться з людьми. Але от не боятися собак та за командою спускатися із даху іще не вишколені. Тож робимо паузу: Ігор шукає драбину і довго вмовляє голуба-павича спуститися добровільно. Втікач нарешті у сумці і ще декілька хвилин стурбовано воркує… Наляканий голуб продемонстрував: ужгородські весільні голуби такі сумирні і ручні не тому, що не вміють літати. Вони літають чудово. Просто – люблять людей. Особливо тих, хто вірить у кохання – для них білі птахи можуть стати справжніми янголами-охоронцями любові… Голуби добре вміють приносити радість. Уже майже кожне весілля в Ужгороді відбувається за участі цих птахів. Ігор Олексин бере у руки тендітну пташку: «Ця голубка дуже працьовита, в неї субота - важкий день, зранку до вечора вона тішить молодих, буває і до 10 весіль за день… Був випадок: вона вже мала знестися, а весілля ж не можна перекласти, її замовили, тож знеслася прямо «на роботі» - у сумці…»
Так, і весільні голуби мають особисте життя. Птахи й собі утворюють пари. Щоправда, не треба мати романтичних ілюзій. Голубине подружжя – не обов’язково на все життя. Ігор сміється: «Ну, може, Ви то не записуйте – але вони не є вірні. Я би так сказав: у них все, як у людей…»
А от у людей і голубів – міцні стосунки. Птахів почали привчати ще 5 тисяч років тому, - оповідає натхненний голубар. Ігор – голубівник з дитинства. Сам захопився цією справою і сам же навчився поводитися із голубами. У нього мешкають біля сімдесяти птахів. І переважно білих. Кожен птаха має свій характер, каже Ігор, а деякі стають справжніми друзями. З деякими і справді можна спілкуватися, каже Ігор: «Оцього голуба я вигодував сам. Коли йому був іще тиждень, його батьки погано годували і я забрав його додому. Він більше спілкувався з людьми, ніж з птахами, лише з часом повернувся до «своїх». Був у мене ще такий ручний голуб, що з балкону 5-поверхівки я міг його жестами і свистом прикликати. Вони такі розумні… От один голуб, коли хоче їсти, за штанину мене тягає. Ну як з таким не заговорити!..»
Весільні голуби – не тільки дуже гарні, але й сумирні і лагідні. Ігор усміхається: «Мене запитували, чи я їх якимсь зіллям не підпоюю… Просто вони – навчені і вже звикли». «Мене часто питають: чому вони не тікають. Я найчастіше відповідаю: вони – на роботі, а на роботі в нас дисципліна строга»… Щоби привчити голуба, треба багато роботи і терпіння, а ще любові – оповідає голубівник. «Аби був успіх, треба правильно обрати голуба – адже у кожного свій характер. Навчиться не всяк, як і люди, голуби теж мають свої здібності. Одні голуби тягнуться до людей, інші – менше».
Тим часом голубка-пава показує повітряну акробатику: Ігор крутить пальцем, а пташка, махаючи крилами, тримає рівновагу, танцюючи в повітрі… Жодних проблем з голубами на весіллях не було. Ось тільки відома прикмета… Що ж, траплялося. Ігор каже: «Мене, буває, й запитують, мовляв, чи не хоче голуб нас запачкати, нащо ж ми вас запросили - коли вже буде ця прикмета – «на серенчу»?.. Нехай зроблять своє діло!» Ігор і собі радо бавиться з голубами: з першого погляду видно, що ця доброзичлива і скромна людина – закохана у свою справу. Схоже, біля голубів і справді багато любові… Ігор садовить птахів мені на долоні і радить опустити руки: птахи, змахуючи крилами, акуратно піднімаються на плечі. Голуб легесенько торкається обличчя крилом… А доки спілкуюся з Ігорем, птаха ніжно поправляє мені волосся. Ці маленькі «янголи» таки вміють дарувати радість…
А от підійшли і молодята. Інна та Сергій з Мукачівщини одружуються за два дні до свята усіх закоханих. І весільні голуби не просто додають настрою та особливої романтики. Молодята переконані: участь птахів у їхньому весіллі забезпечить успіх шлюбу. І, хто зна, може, незабаром голуб замінить лелеку… Та наразі білі птахи – це маленькі янголи-охоронці їхньої любові…
Нехай вам кохання дарує крила не тільки напередодні Дня усіх закоханих…
Відеосюжет про ужгородських весільних голубів, та усе найважливіше і найцікавіше з життя Закарпаття, дивіться на телеканалі «Тиса-1» в інформаційно-аналітичній програмі «Тиждень в деталях». Цієї суботи, 14 лютого, - о 21.15 і у недільному повторі о 19-ій.