– Насамперед з’ясуймо: яку мету ставила Юлія Володимирівна, проводячи селектор, – представити заходи уряду по підтримці аграрного сектору і регулюванню ціноутворення, чи черговий раз попіаритись і показати, що Президент їй не дає працювати. Якби ставилось за мету перше, то чим не влаштовували заступники голів? Зокрема Закарпатську область представляли мої заступники Володимир Гоблик та Віктор Лукеча, які безпосередньо курирують зазначені питання, є компетентними фахівцями у цих сферах, і я їм довіряю. Крім того, були присутні керівники банківських установ і всіх структурних підрозділів, котрі мають стосунок до розглядуваних питань. Я впевнений, що всі області сподівались почути від Прем’єра, що конкретно отримають на проведення весняно-польових робіт, на підтримку аграріїв тощо. Минулого тижня Прем’єр вже проводила в Києві на нараду щодо цього питання, але з цього часу не відбулося ніяких зрушень. Натомість Юлія Володимирівна знову вдалася до випробуваної тактики – як кажуть, переклала відповідальність з хворої голови на здорову і у притаманній їй формі звинуватила і місцеву владу, і главу держави у бездіяльності. Висновок один: уряд не має що запропонувати по системному виходу із вкрай кризової ситуації.
Сьогодні потрібно не проводити великі хурали і слухати чергові настанови та піар-ходи Прем’єра, а допомагати нам діяти на місцях. Насправді виходить навпаки. За півгодини до наради я отримав інформацію про нову ціну газу – 2 тисячі 610 гривень за тисячу кубометрів. Сказати, що така ціна шокувала, не сказати нічого. Згадаймо, у січні минулого року газ коштував удвічі менше. А зараз за такою ціною – 2 тис. 610 грн. – платитимуть як промислові підприємства, так і бюджетні установи. Причому розрахунок здійснюватиметься заднім числом – із 1 січня! Звідки візьмуть гроші школи, дитсадки, лікарні, соціальні установи, якщо ці кошти не передбачені в їхніх кошторисах? Тому одразу ж я почав шукати вихід із ситуації, де знайти кошти на оплату колосальної різниці. Адже вже завтра постанемо перед реальністю відключення від газопостачання бюджетних установ. Чиє це питання: органів місцевої влади чи уряду? Ми не зможемо компенсовувати ці витрати за рахунок місцевих бюджетів, адже на момент їх прийняття більшості міст і районів вже не вистачало коштів на виплату зарплат і оплату енергоносіїв. Натомість Прем’єр заявила, що протягом першого півріччя зміни в державний бюджет не вноситимуться.
Юлія Володимирівна оптимістично заявляє, що за січень державний бюджет перевиконано. Чим вдалось залатати величезну бюджетну «диру», це окрема розмова. На рівні регіонів ця картина зовсім інакша: наповнення бюджету не вдається забезпечити, адже стоять підприємства, зменшуються митні платежі тощо. І це не вина місцевих органів влади. Щоб запрацювала економіка, держава має передусім створити сприятливе інвестиційне середовище. Натомість уряд пропонує законопроекти, які ще більше обтяжують бізнес: так було, до прикладу, із нововведеннями по давальницькій сировині. Наші великі інвестори через непродуману політику уряду згортають виробництво і можуть навіть піти в інші країни, де більш сприятливе інвестиційне середовище. Цьому сприяють і проблеми з поверненням ПДВ: тільки «Джейбілу» держава боргує понад 20 млн. гривень. Уряд над цим не працює. Нам доводиться тут, на місцевому рівні, згладжувати ситуацію і в ручному режимі вирішувати по кожному окремому підприємству. То виникає питання, що важливіше: сидіти на безконечних нарадах чи на місцях вирішувати конкретні проблеми?
До речі, саме в той час, коли проводився селектор, я зустрічався, згідно з попередніми домовленостями, з начальником Західного регіонального управління Держприкордонслужби України Артуром Горбенком. Ми обговорили надзвичайно важливі для області питання протидії нелегальній міграції, розбудови кордону. Це конкретна робота. В той же час всі попередні наради, які проводила Прем’єр і на які викликали керівників областей, були абсолютно безрезультатними, як завжди, шукали винних, на яких і перекладали всю вину.
Отож, незважаючи на ставлення уряду до нашої області, ми працювали і будемо працювати. Маємо злагоджену команду професіоналів. Тому підтвердження і результати роботи: Закарпаття за підсумками 2008 року, згідно з моніторингом того ж Кабміну, зайняло 4-те місце в рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів України. Це і є наша конкретна робота.