Саме цим пояснив присутність на концерті комісії з присудження цієї престижної нагороди начальник управління культури Закарпатської облдержадміністрації Юрій Глеба.
Глядачі, які майже вщерть заповнили великий зал Закарпатської філармонії, мали нагоду оцінити Петра Петровича не тільки як співака, а й як композитора. Всі пісні, виконані того вечора, були авторськими — музику написав сам Маестро.
Текстотворці (В.Ґаборець, С.Сорока, В.Густі, В.Матола, В.Товтин, Ю.Шип, автор цих рядків) теж були в залі, виходили на сцену, читали свої вірші й говорили про те, наскільки треба бути щирим і великим, щоб співати так, аби торкатися вічного й
долучати до нього всіх.
Романсово-родинна атмосфера, що панувала на вечорі, надовго залишиться в нашій пам'яті. Вигуки "браво" приємно було чути не тільки артистові. А звучали вони частенько.
Крім Петра Матія, співали Надія Підгородська та Володимир Боршош, а неперевершеним концертмейстером була Лариса Голубєва. З неабиякою гордістю представляв присутнім співак свого учня й новостворений ансамбль народних інструментів «Гармонія».
І всяк переконався, що порох у порохівницях артиста ще є: він весело підморгував жінкам і бадьоро пропонував потанцювати. Тож побажаймо йому, нових творчих злетів, нових концертів і вдячних глядачів.
Василь КУЗАН, "Старий Замок "Паланок"
03 листопада 2006р.
Теги: