Безпритульною закарпаткою, від якої відмовилися рідні, опікуються прикарпатські монахині

Жінка поселилась у Містечку милосердя на околиці Івано-Франківська, біля села Крихівці. Це єдиний в Україні центр, де можуть знайти притулок вагітні жінки, покинуті діти та люди похилого віку. Містечко створили сестри-черниці.

Поки тут одна триповерхова будівля. У майбутньому доброчинці планують утворити ціле містечко.

Валентина з 3-місячним Едиком поселилась у кімнаті на другому поверсі. З настоятелькою притулку уклала договір — зобов’язалася добре поводитися, прибирати за собою та молитися зранку і ввечері. Мочарських одягають і годують безкоштовно.

— Я тут живу, як удома, а всі мешканці — як одна велика сім’я. В будинку тепло, годують чотири рази на день, дитину щодня оглядає педіатр. Я не хочу тут постійно бути. Най трохи малий підросте, піду роботу шукати — в інтернаті швейні курси закінчила. Потім житло знайду, — каже Валентина.

Її сусідка по кімнаті, 22-річна Валерія Омелян, приїхала із Закарпаття. У 19 років її зґвалтували, вона завагітніла. Коли народилася дитина, рідні від жінки відмовилися.

— Мені дідо сказав, щоб додому з малою не поверталася, — каже Валерія. — Через знайомих потрапила сюди. Моїй донечці Христинці вже 3 рочки. Ходить у садочок. А я на прийом до психологів ходжу, лікують мене від стресу.

— Пора на вечірню молитву, — Валентина дивиться на годинник. Одягає на дитину теплого светра і спускається на перший поверх. — Ми разом просимо в Бога помочі від жертводавців, молимось за їхнє здоров’я.

На молитву збирається 60 осіб. Діти сідають спереду, матері та літні жінки позаду. Сестра-черниця голосно зачитує молитву, за нею всі хором повторюють. Потім ідуть вечеряти. На столах чай, кава, хліб із маслом.

— Тепер для кожного — година праці. Школярі йдуть учити уроки, матері прибирають у кімнатах, — розповідає настоятелька Дому милосердя 29-річна Марія від Духа Святого. — Створили цей притулок, бо до нас у монастир часто приходили вагітні жінки, які просто не мали де подітися, їх вигнали з дому. Була одна, потім двоє, троє, ми зрозуміли, що для них треба окремий будинок. Викупили дім за гроші жертводавців.

У будинку є й дитсадок. За малечею приглядають волонтери. Старші діти ходять до сільської школи. Після уроків займаються у притулку, для них спеціально обладнали навчальні кімнати.

— Наш дім милосердя єдиний в Україні, куди жінки можуть прийти і перебувати у ньому скільки завгодно, — каже настоятелька Марія.

Ось телефон для тих, хто хоче допомогти притулку чи звернутися сюди по допомогу: (03422)71 46 80.

Теги: Закарпаття, діти, жінка, черниці, монахині.притулок, молитва, милосердя

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати