Велосипед їде по колу, а «наїзник» виробляє усілякі чудасії. Їзда на однім колесі та в зворотну сторону виглядають найпростішими трюками. Велосипедист робить стійку на голові тримаючись за кермо, їде стоячи на рамі, робить щось подібне до «ластівки», спираючись лише на сидіння… Словом, треба бачити. А двоколісний тим часом не припиняє динамічно кружляти. Звичайний шкільний спортзал – місце тренувань збірної України із цього незвичного виду.
Учасниця команди Христина підтверджує, що головне – рівновага, важливо передовсім навчитися робити стойку. «Коли цього досягнуто, вправи даються легко», - каже дівчина. Усміхається після кількох кіл з акробатичним трюками: «Ні, голова не крутиться, я уже звикла». Цей вид підходить і дівчатам і хлопцям, - упевнена єдина дівчина в єдиній в Україні команді із велосипедного спорту у залі. Окрім рівноваги, головні якості цього спорту, який найближчий до акробатики, - координація, гнучкість і сила. Аби щось показати, треба займатися не менше півроку.
Школа у селі на Берегівщині запозичила велосипедну акробатику від угорців. У 2000-му директору великоберезької школи Тихомиру Гейці, тренеру-легкоатлету за фахом, зателефонував приятель з Угорщини і запропонував співпрацю. Приїхали закордонні велосипедисти, подарували два велосипеди і запросили пана Тихомира на тренерські курси. Незабаром у школі розпочалися систематичні заняття. Нині в секції займаються близько 30 дітей - з 4 по 11 класи. За час роботи клубу двоє випускників вступили до фізкультурного інституту.
Один із них працює й тренером. Степан Гейці демонструє особливості свого велосипеда. «Руль крутимо куди хочемо, відрізняється і тим, що може їздити як вперед, так і назад: пряма передача…», - продовжує пояснювати і про особливі зубчики на ланцюгу та інші деталі. Один такий велосипед коштує близько півтора тисячі євро. Власне, це є однією з найбільших перепон у розвитку цього спорту. В усьому іншому вид дуже доступний, ось тільки потребує залу для занять, або якщо просто неба – «неагресивної» поверхні, котра б не псувала велосипедні камери. Велоакробатика розвиває тіло, є дуже цікавою та привабною для підлітків і молоді. А ще й практично нетравматична у порівнянні з усіма іншими велосипедними видами. Зате не менш виразна і захоплива, й дуже видовищна.
Велоакробатика (втім, офіційно вид звуть велоспортом у залі, і професіонали не дають інших назв) сьогодні дуже популярна в Європі. В Австрії існує близько тисячі клубів, - розповідають великоберезькі спортсмени, популярний вид в Німеччині, розвивається в Угорщині. На світові і європейські чемпіонати, які вже декілька літ регулярні, з'їжджаються все більше і більше команд. У Міжнародній федерації цього спорту вважають, що найближчим часом велоспорт у залі стане олімпійським видом. А от в нашій країні наразі практично невідомий.
Єдині вітчизняні велоакробати шкодують, що в державі нема конкурентів. Степан Гейці каже, що це заважає у розвитку – було б цікавіше, коли можна було б із кимось змагатися. Один із перших підкорювачів велосипеда в Україні відзначився на останньому чемпіонаті Європи, де посів шосте місце і – належить до десятки кращих спортсменів світу. Великоберезька команда з шістьох спортсменів є збірною України з велоспорту у залі, у парних змаганнях в Європі входять у top-10. Не тільки виступають на змаганнях за кордоном, але й приймають у себе відкритий чемпіонат України. Єдина проблема, на думку ініціатора клубу, - відсутність фінансування та зацікавленості з боку місцевої влади: секція тримається тільки на ентузіазмі вчителів та учнів. Тим часом керівництво школи клопоче про надання закладу спортивного профілю, адже, окрім велозалу, тут сильні гандболісти та футболісти.
Зараз «велозальна» команда готується до змагань у Голландії та Португалії. А навесні Великі Береги очікують на «свій» чемпіонат угорців, словаків, австрійців… І - сподіваються, що нарешті й в Україні з’явиться ще один клуб з велосипедного спорту у залі.
авторка 2009-02-02 / 22:34:00
Матеріал дійсно належить "Закарпатці". Посилання в листі не там, де треба, вказала, от і не вийшло, а про передруки з редактором погоджено. Адмін, будь-ласка, пошліться, після підпису: "для "Закарпатської правди". Вибачайте!
Адмін 2009-02-02 / 21:53:00
Не помітили. Бо брали не від вас. Фотки ж не від вас, ви не помітили?
Стас 2009-02-02 / 21:32:00
А що найкращий закарпатський сайт посилання на першоджерело дати не може? Може не помітили, це було надруковано в "Закарпатській правді". Якщо не хочете посилатися - не друкуйте. Користуйтеся інформаціями своїх журналістів.