З часу аварії на продуктопроводі до лікарів звернулися 83 дорослих і майже 30 дітей закарпатського Кострина

Надія Попович, медсестра:

Люди жаліються на тошноту, на голову біль, головокружіння. В основному люди, які вже давніше були хворі.

Постраждала:

Мені тяжко дихати, вчора боліла голова і тошнота вчора. Були лікарі, казали, щоби я в лікарню лягала.

У деяких господарствах дизель просяк не тільки в криницю, а й у будинок. У пана Станіслава підґрунтя хати й досі пульсує нафтопродуктами.

Станіслав:

Тут, у тому місці, у мене під фундаментом витікає соляра по сьогоднішній день.

Уже на другий день після аварії дизпаливо разом із підземними водами потрапило в колодязі. Фахівці кажуть: щоби повністю їх очистити, треба щонайменше десять років. А поки питну воду селянам підвозять у цистернах. Та її, як і ліків, на всіх не вистачає. Люди й далі змушені брати воду із забруднених криниць.

Мирослава Каламуняк, в.о голови Великоберезнянської райдержадміністрації:

Літом люди на городі нічого не посадять, бо городи будуть чорні, зате нас запевняють спеціалісти, що уже через рік, через одну весну будуть ще кращі урожаї, тому що ми удобрили якби натуральною нафтою ці городи.

Рятувальники обробляють забруднену землю сорбентами й вивозять забруднений сніг. Посадовці думають про відселення громадян, чиї будинки найбільше постраждали. Компанія-власниця трубопроводу вже погодилася відшкодувати збитки. Її головного інженера оштрафували аж на 255 гривень. Єдине, що тішить людей, – безоплатне паливо. Ним у селі наповнені всі наявні ємності.

Теги:

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати