В закарпатській сім’ї живе кіт, народжений трилапим

Михайло Диковець із своїм Мурчиком, який від народження має три лапи

— Мурчик народився від киці Машки, — розповідає Михайло Диковець. — Вона була в нас файтова (породиста. — ”ГПУ”) — дуже кудлата й велика. Але що то за масть, не знаю. Три роки тому кішка привела п’ятьох котят. Усіх поїла, а одне кошеня вигодувала. Ми з жінкою не звертали увагу, а син помітив каліцтво. Каже, дивіться, кошеня без однієї лапки. Ми туди, а там справді лише відросток, що добре вкрився білою шерстю.

Чоловік виходить надвір і за кілька хвилин заносить до кімнати вгодованого Мурчика. Говорить, кіт узимку живе в підвалі будинку, бо там тепло і є старий диван, де можна спати. Біло-руда тварина лякається і виривається з рук.

— Це його діти налякали, — пояснює чоловік. — Онуки приходять і тягають його за хвоста, за лапи. Тому Мурчик боїться чужих.

Михайло намагається втримати кота для фото, але той виривається, кусається і б’є лапою господаря по щоці.

— У нього сильний удар, — усміхається чоловік. —  Улітку тягнув на 11 кіло, тепер трохи схуд.

Кіт таки виривається, йде, налягаючи на передній правий бік. Ховається у коморі.

— Він їсть усе, що йому даємо, — розповідає Диковець. — Найбільше любить кісточки, м’ясо. За один раз випиває 200–250 грамів молока. Але не відмовляється від картоплі, макаронів, супу — усе, що ми їмо. Тільки хліба не їсть, — веде далі Михайло.

Чоловік працює водієм на складі управління охорони здоров’я. Дружина за фахом — зоотехнік, нині заробляє кухаркою у міській їдальні.

— Мурчик має подружку Цюцю — сибірської породи, — каже господар. — Улітку гуляють у лісі, взимку разом ночують у підвалі. Ловлять мишей і щурів. Буває, за день приносять на поріг по 4–5 мишенят. Чекають, щоб я або жінка побачили. Доки не похваляться — не їдять здобич.

Чоловік додає, що Мурчик любить купатися.

— Улітку наберу в мисочку води, й сідаємо з Мурчиком посеред двору. Він стане на задні лапки й слухає, як я його умиваю шампунем. Якщо в тазику небагато води, то лягає на спину. Узимку кота не мию, бо холодно. Він після ванни на вулицю рветься. А Цюця купатися боїться. Один раз спробував її затягнути до тазика, то верещала на півсела, — сміється.

У сусідній кімнаті Мурчик стає біля столу на задні лапи й нюхає тарілку. Намагається підскочити.

— Е-е-е, він на трьох не заскочить на стіл, — махає рукою господар. — Я ховаю від нього табуретки під стіл, щоб не мав, за що зачепитися. Інакше стрибає на табурет, а звідти до тарілки.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати