– Як відбувається розірвання трудового договору з працівниками у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників?
– Пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – кодекс) передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом (далі – власник) саме у таких випадках, але... Прийнявши рішення про вивільнення працівників, власник повинен не пізніше ніж за два місяці до запланованого звільнення особисто кожного працівника повідомити про це під підпис. Одночасно з попередженням про звільнення власник пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Якщо на підприємстві, в установі, організації відсутня робота за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник на свій розсуд звертається по допомогу до держслужби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Звільнення за цими підставами допускається лише в разі, якщо працівника за його згодою не можна перевести на іншу роботу.
Водночас власник має поінформувати держслужбу зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Державна служба зайнятості у свою чергу пропонує йому роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а за її відсутності підбирає іншу роботу з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. За необхідності працівника може бути направлено за його згодою на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи.
– У яких випадках не допускається звільнення працівника?
– Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші види відпусток, що надаються працівникам зі збереженням, так і без збереження зарплати. Проте це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Зміна підпорядкованості підприємства не припиняє дії трудового договору. В разі зміни власника підприємства, а також його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується.
Додаткові гарантії щодо недопускання звільнення надаються також вагітним жінкам і жінкам, що мають дітей. Зокрема статтею 184 Кодексу Законів про Працю України встановлено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, згідно статті 179 КЗпПУ, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
– Кому надається перевага при вивільненні працівників у разі скорочення?
– При вивільненні працівників у разі скорочення чисельності або штату працівників власник має враховувати статтю 42 кодексу, якою передбачені гарантії для окремих категорій працівників. Так, працівникам з вищою кваліфікацією і продуктивністю праці надається переважне право залишитися на роботі.
За рівних умов продуктивності праці й кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним – за наявності двох і більше утриманців; особам, у сім’ях яких немає інших працівників з самостійним заробітком; тим, хто має тривалий безперервний стаж роботи на цьому підприємстві; працівникам, які навчаються без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; авторам винаходів, рацпропозицій тощо; працівникам, які отримали на цьому підприємстві трудове каліцтво або профзахворювання; особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання в Україну; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
– Чи передбачено узгодження з профспілками таке звільнення?
– Також власник при розірванні трудового договору з працівником на підставі пункту 1 статті 40 кодексу повинен узгодити таке звільнення з виборним органом (профспілковим представником) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації).
Це узгодження оформляється обґрунтованим письмовим поданням власника про розірвання трудового договору з працівником, яке орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п’ятнадцятиденний строк.
Законодавством визначено, що рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинне бути обґрунтованим. Власник має право розірвати трудовий договір не пізніше, ніж через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
З працівниками, які не є членами профспілки, трудові договори розриваються без попереднього узгодження їхнього звільнення з профспілкою.
– А який порядок виплати вихідної допомоги та інших гарантій вивільненим працівникам?
– Кодексом передбачена виплата працівникам вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку в разі розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 цього кодексу.
Крім того, власник зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.
Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього кодексу (крім випадків ліквідації), протягом одного року має право на укладення трудового договору в разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.