Зрозуміло, що на день народження влада не могла прийти без подарунків: т.в.о. заступника голови обласної державної адміністрації О. Мателешка та депутат облради Олександр Сухан подарували спортсменам центру 14 активних візків.
«Людина з інвалідністю мас такі ж проблеми, як і здорові люди, — розповіла Василина Марко, директор центру «Вибір». — Немає сенсу нас виділяти, говорити, що ми якісь особливі. Мета нашої організації — не називати, а ввести і адаптувати людину з обмеженими можливостями до спільноти, щоб вона відчувала себе рівною серед рівних». Центр «Вибір» надає допомогу, насамперед, школярам та молоді у навчанні та працевлаштуванні.
В офісі центру працює багато спеціалістів, які теж мають вади із здоров'ям. Сьогодні за соціальною програмою «Спільна ініціатива соціальної реабілітації» до організації залучено 11 людей з обмеженими можливостями. Троє з них є студентами, а інші — вже дипломовані працівники. Ці люди працюють за своєю спеціальністю (лікар-реабілітолог, соціальний педагог тощо) і відчувають себе потрібними. Громадянам, які звертаються по допомогу і бачать, що їх підтримують спеціалісти з інвалідністю, легше відкритися, розповісти про свої проблеми.
«У нас працює Василинка, яка є студенткою другого курсу відділення «Соціальна робота» УжНУ — розповідає пані Марко. — Дівчинка родом зі Сваляви. З дитинства хворіє. Росла з мамою та сестрою, яка сьогодні навчається в медичному училищі. Василина приїхала в Ужгород, щоб здобути освіту та знайти тут своє місце. Через нестачу грошей дівчина не може орендувати квартиру, тому змушена проживати в соціальному гуртожитку. Але вона не здається і хоче повноцінно себе реалізувати».
«Вибір» допоміг знайти себе вже багатьом закарпатцям з обмеженими можливостями. Зокрема, підтримав молодого активіста Сашка, який хворіє на дитячий церебральний параліч. Сьогодні за підтримки центру хлопець влаштувався на роботу в одну із рекламних газет. За його ініціативи у реабілітаційному центрі створений спортзал.
Підтримала організація і Олександра із Перечинського району, який майже втратив зір. Пробув хлопчина в центрі реабілітації майже рік. Потім його направили на навчання до медичного училища, після закінчення якого отримав кваліфікацію медбрата. Олександр знайшов роботу за спеціальністю, створив сім'ю. Одним словом, досяг всього того, чого більшість з нас прагне.
Вихованці центру не вважають себе неповноцінними, адже вони реалізовуються не гірше, а можливо й краще, ніж здорові громадяни.
«Ми не відзначаємо День інваліда, — розповідає Василина Марко. — Наша молодь цього не хоче робити. Ми святкуємо День студента, Міжнародний день жінок, зимові свята, а сьогодні ще й день народження нашого центру».