Наступного місяця Миколі Климпотюку, одному з перших редакторів "Карпатської правди", виповнилося б 100 років

А до тієї знаменної в житті активіста революційного руху, комсомольського працівника, діяча комуністичної організації, полум'яного журналіста Миколи Климпотюка був життєвий відтинок у сорок років, протягом яких йому довелося зазнати тягар сирітського дитинства, життя в будинку безпритульних у румунському місті Турну-Северин, смак батрацького хліба, і радість навчання в горожанській школі, а відтак - гірке розчарування: за організацію комсомольського осередку його виключили зі школи, і переслідувань з боку влади.
Після невдалої спроби навчання його обирають секретарем комсомольської організації рідного села Великого Бичкова на Рахівщині.
Свідченням зрілості комсомольської організації та її керівника було обрання Миколи Климпотюка в 1927-1928 роках делегатом з'їзду комсомолу Чехословаччини. З допомогою комуністів молодіжна організація встановила зв'язки з комсомолом Радянської України. У 1929 році ватажка комсомолу Великого Бичкова прийняла до лав Комуністичної партії. І в цьому ж році він був присутній на V з'їзді КПЧ. У 1931 році за рекомендацією крайової партійної організації він поїхав до Москви і працював у виконкомі Комінтерну. Здібного до літературної творчості Миколу Кпимпотюка направили на навчання в Український комуністичний інститут журналістики до Харкова, де з 1932 по 1935 рік він успішно навчався, відтак працював у Москві, в ЦК МОДПРу. І вже відтак повернувся на Закарпаття, аби очолити крайову комуністичну газету „Карпатська правда".
За революційну роботу в період буржуазної Чехословаччини Миколу Климпотюка переслідувапи, 14 разів судили і тричі сидів у в'язниці.
Після заборони фашистами партії комуністів комуніст Климпотюк перейшов у підпілля, а наприкінці 1939 року нелегально - в Радянський Союз, у Москву. У роки війни працював учителем, редактором газети „Голос Закарпаття" та співробітником газети „Ческословенске лісти".
По визволенню Закарпаття Микола Климпотюк повернувся в Ужгород, влився до лав комуністів краю, що вийшли з підпілля і створили Комуністичну партію Закарпатської України. Вони ініціювали проведення І з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України, делегатом якого був і Микола Васильович. Коли почала виходити газета „Закарпатська правда", Микола Климпотюк став її редактором. Потім була партійна і журналістська робота, багато писав про учасників революційного руху на Закарпатті, спогади. Свою автобіографічну повість „Досвіт", літературний запис якої здійснив письменник Василь Вароді, Микола Климпотюк друком не побачив: його гаряче серце перестало битися 10 листопада 1971 року. До 65-річного ювілею не дожив рівно два тижні...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати