Фінансова криза стимулює до творчості?

Наслідки фінансової кризи відчули на собі майже всі українці. Напруження у суспільстві в першу чергу було викликане стрімким падінням вартості гривні відносно інших світових валют. Далі-більше: неможливість отримати будь-який кредит, мораторій на дострокове зняття депозитів. Криза спровокувала і сплеск безробіття. Однак життя продовжується і українці потрохи приходять до тями. Якщо за океаном великим попитом користуються психоана-літики, то в Україні громадяни все звикли вирішувати власними силами.

Довгоочікуваний детонатор змін

Варто сказати, що в умовах, дуже схожих на кризові, ми живемо вже не один рік. Тому люди звикли до підвищення цін, які відбуваються останнім часом практично постійно.

«Нинішня криза мене приємно вразила в деяких речах - каже вчителька молодших класів Тетяна, 35 років. - На ринку чомусь подешевшала олія та цукор. Не знаю, чи пов'язано це із тим, що коїться у світі, але поки що мене це цілком влаштовує». Дивує її, наприклад, той факт, що рік тому, коли ні про який світовий колапс не йшлося, ціна на соняшникову олію в Україні сягнула неймовірних висот. То ж коли була криза - тепер чи тоді?

Хоча насправді все, звісно не так оптимістично. Найгірший результат нестабільності ситуації - це звільнення, які торкнулися працівників у багатьох сферах. Особливо гостро це відчули мешканці столиці. Носії новомодних професій - брокери, піар-менеджери, рекламники - раптово зрозуміли, що їхня «долче віта» не безмежна. Настав час розплати за комфорт.

В деякій мірі постраждали і закарпатські заробітчани, які останнім часом працювали на рідній землі - у столиці та мегаполісах, будуючи дачі для вітчизняних олігархів. Тепер будівництво зупиняється, потрібно їхати додому. Однак навіть у цьому є певний позитив. Нарешті хтось із дітей побачить свого тата...

«Криза повинна змусити українських політиків провести непопулярні, але потрібні країні реформи», - вважає Томаш Фіала, директор іноземної інвест-компанії, що працює в Україні. Західний бізнесмен каже, що криза має стати своєрідним детонатором довгоочікуваних реформ, тих, які відкладали роками. Головне, аби українська влада усвідомила всю важливість моменту.

Однак для цього пропонує державі здійснити вкрай непопулярні заходи. В пергу чер-' гу посилити фіскальну політику та припинити політику проїдання - «обмежити ріст соціальних витрат і спрямувати зусилля на збільшення інвестиційної складової бюджету». Криза також допоможе Нацбанку провести ретельну перевірку і дати оцінку реальному фінансовому становищу банків. А рецепт виживання для українських політиків єдиний - потрібно об'єднуватися, вносити необхідні зміни до Конституції і не витрачати час на міжусобні війни.

Паніку спровокувало одне слово

Аби дізнатися, що коїться у столиці, телефоную своєму колезі-журналісту. Той одразу ошелешує новиною - його звільнено. Працював декілька років у «Економічних відомостях», навіть ішов на підвищення. Однак Сергій Тарута, якому належав медіа-холдінг, вирішив скоротити до мінімуму кількість працівників.

«Я у пошуках роботи, але поки що без результатів», - каже 25-річний Максим. Прикриваючись словом «криза» роботодавці почали створювати «драконівські умови» для своїх працівників. У деяких випадках відправляють у неоплачувані відпустки, в інших просто звільняють, посилаючись на скорочення штатів.

«І ще невідомо, що з цього краще, - каже Макс. - Бо тих, хто залишився, примушують працювати за смішні гроші». Йому ще пощастило. Бо має власне житло у Києві і сподівається, що істерія колись мине. Набагато гірше тим, хто досі мешкає в орендованих квартирах. Однокімнатну «хрущівку» на Троєщині видають за 700 у.о.

З цього приводу можна тільки радіти, що мешкаєш на периферії. Тут криза відчувається нетак гостро. Однак і тут є постраждалі від паніки, яка почалася в середині жовтня.

«Кожний випуск новин очікував з острахом, - каже Ан-дрій, 36-річний приватний підприємець. - Нам із жінкою здавалося, що настав кінець світу - заяви політиків були просто вбивчими...» Спостерігаючи за не-керованим курсом гривні, злякавшись мораторію на видачу депозитів та інших симптомів апокаліпсису почав купувати долари. Потім хтось порадив їх чимскоріш продати, отже постійно перебував у напрузі. Атепер - у повних мінусах. Особливо підкосила заява про неминучий дефолт гривні. Дехто вважає, що світова криза вже минула, а інші експерти навпаки, пропонують не розслаблятися, застерігаючи - все ще попереду. Тож, кого слухати - невідомо.

«Уряд спочаткуобрав політику сторонніх спостерігачів, вдаючи, що нічого катастрофічного не сталося, - каже 30-річний Дмитро. - Журналісти, навпаки, показували все у «чорних» фарбах. Люди пережили декілька тижнів страху».

Дмитро займається тим, що встановлює газові котли та сантехніку. Каже, що клієнтів у нього тепер значно поменшало. Всі перебувають в очікуванні, а гроші ховають у шкарпетки про всяк випадок. Припинення споживчого кредитування банками також стало перепоною для звичного ведення приватного бізнесу.

Оптимізм, помножений на роботу

Не секрет, що саме паніка серед населення спровокувала першу хвилю тотальної недовіри до банківської системи, практично зруйнувавши один з потужних «монстрів» у цій сфері - «Промінвестбанк». Якщо в Україні деякі ЗМІ, користуючись «свободою слова», далі продовжують нагнітати ситуацію, то в Росії все вирішили набагато простіше. Президент РФ Дмитро Медведев доручив правоохоронним органам «розбиратися» зтими, хто реалізовує спроби нажитися на наслідках світової фінансової кризи. Зокрема тими, хто розпускає чутки про хитке становище в окремих банках.

Мене особисто вразила стаття про аргентинський досвід виживання в умовах кризи, яку надрукував з натяком на наші реалії один поважний український тижневик. Це поради латиноамериканського журналіста, який знає, що робити під час нестабільної ситуації в країні. Наприклад, таке: «Вода повинна бути в списку пріоритетів вище за вогнепальну зброю, медикаменти й навіть продовольство». Інша рекомендація стосувалася стратегічних запасів продуктів харчування ізтривалим терміном зберігання. Серед необхідного автор пропонує запастися зброєю, принаймні газовим балончиком. Відчуваючи наближення кризи, радить відвідати дантиста, бо зуби нікому буделікувати. Серед корисного - тренування та табу на алкоголь, цигарки чи наркотики. Потрібно також запастися ліхтариками та примусом для розігріву їжі. «Місто, яке залишається без газу та світла, більше ніж на два тижні, стає смертельною пасткою. Тікайте звідти, поки не надто пізно!» - це підсумок.

Звісно, все це виглядає аж надто фантастично, але погодьтеся, що негативно впливає на підсвідомість...

«Я не переймаюсь, ми і не таке переживали, - каже моя знайома. - Мій бізнес також пішов на спад, але це не причина для депресій. Інакше залишуся біля розбитого корита. Криза - це привід для творчості, для пошуку інших шляхів заробітку».

Тож нас може врятувати тільки оптимізм. Але при цьому не слід втрачати відчуття реальності. Більшість моїх знайомих беруть додаткову роботу. Люди, які звикли до споживчих кредитів, починають розуміти, що набагато краще жити без боргів. Хтось почав записувати свої' витрати і прийшов до висновку, що витрачає купу грошей на непотрібні речі.

Криза примушує переглянути навіть деякі життєві «цінності». Якщо у когось дуже важливим був щоденний перегляд усіх серіалів, то тепер є шанс повернутися з Марсу на землю. І побачити, що поруч мешкають живі люди, які потребують не меншої уваги.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати