Географічна мапа конкурсу з кожним роком ширшає, і нині в обоймі конкурсу вже є 35 країн-учасниць з усіх континентів. П’ять років тому повноправним учасником цього глобального дійства стала й Україна. Вітчизняну філію очолили Олексій Бельбек і Влад Ляшенко — обидва з чималим організаційним досвідом. Всеукраїнські відбіркові тури під назвою «Бути почутим» проходять спочатку у великих містах нашої країни, де обирають найкращі команди для участі у вирішальному поєдинку в Києві, щоб потім вибрати єдиного кандидата, тобто кращу групу, що представлятиме Україну в Лондоні.
На конкурсі «Бути почутим» не працюють зв’язки, гроші, офіційна протекція і тому подібне. Тут бал править Його Величність Випадок, і ніхто до останньої секунди не знає імені переможця.
— Найголовніша мета діяльності української філії світового конкурсу GBOB — це максимальне сприяння нашим молодим артистам у їхніх прагненнях інтегруватися у світовий контекст актуальної музики, — підкреслює Влад Ляшенко. — Сьогодні українська альтернативна рок-сцена, або так званий андеграунд, є цікавим і сильним як ніколи. Ми це знаємо точно, тому що спостерігаємо динаміку розвитку стилів та творчих ідей останні п’ять років. І ми точно можемо стверджувати, що усі групи, які «дожили» до київського фіналу, — це міцні професіонали з яскравим самобутнім музичним обличчям. Це — наші музичні олімпійці! І якби існувала хоча б якась ротація нових імен на радіо й телебаченні, я гарантую — дуже скоро Україна отримала б цілу плеяду справді актуальних зірок європейського рівня. Усі чотири фіналісти, які у попередні роки виступили у Лондоні, отримали дуже високу оцінку фахового журі. Назву їх — це «Оркестр Янки Козир», «Тол», «Етвас Андерс», «Атмасфера». Декому не вистачило зовсім трохи балів, щоб виграти гран-прі...
Дійсно, загальна вада або ахіллесова п’ята альтернативної музики — це майже повна відсутність її в доступному інформаційному просторі України, де, як відомо, панує попса... Виняток становлять лише музичний телеканал «Ентер», дві-три радіостанції, кілька iнтернет-сайтів. Зовсім інакша ситуація у світі. Там альтернативна культура має не менш серйозну медіа-підтримку, ніж комерційна поп-культура. Тому там і попит, і статус альтернативи у суспільстві значно вищі, ніж у нас.
— Днями завершився п’ятий сезон національних відбіркових турів у світі, зокрема, в Україні. Наш фінал проходив украй напружено, драматично, — продовжує Влад Ляшенко. — Ще ніколи у фіналі не було так багато груп, фактично 23 команди з усіх куточків країни — «вершки» української альтернативи. Тож майже усі виступили надзвичайно потужно, а перша п’ятірка йшла взагалі з мінімальним відривом одне від одної. Тож перед суддівською радою стояло дуже складне завдання. До речі: в усіх регіонах на відбіркових концертах так само тривала серйозна боротьба за вихід у київський фінал. У Львові були фіналісти, які набрали однакову кількість балів, тому в фінал пройшли обидві групи: «Далай-Лама» і «Ніагара». На загал участь брала рекордна кількість груп — 110. Найактивнішими зарекомендували себе львів’яни та кияни.
На фінішному відрізку змагань лідерами симпатій і публіки і журі стали «Коралі» з Івано-Франківська, «Анна» зі Львова, «Маракеш» і «Фредді Маркс» з Києва, «Мерва» з Рівного, «Пінс» із Кременчука, «Далай-Лама» зі Львова, «Танго темпо» з Ужгорода. За кількістю балів першими стали «Танго темпо» — дуже жвавий трип-хоповий склад, який вже втретє бере участь у конкурсі. Саме вони захищатимуть честь України у грудні в Лондоні під час грандіозного музичного дійства «Велика рок-н-рольна битва».