На Закарпатті будують хати із… пляшок

Цей невеселий жарт не для того, щоб укотре нагадати, які ми бідні, бо дурні. Річ геть в іншому. Нещодавно, проходячи повз одну з недобудованих багатоповерхівок, я думав про те, що робота стоїть, банки не кредитують іпотеку, і мені власне житло «світить» не скоро. Тієї хвилі чогось пригадалася по­їздка дворічної давності на Тячівщину, в село Добрянське, до родини Геричів. Там я побачив втілення цікавого й нестандартного архітектурного задуму, яке в умовах нинішньої кризи декому може стати в пригоді.

У сім’ї Геричів тоді було 16 рідних дітей. Їздили ми разом із губернатором Олегом Гаваші, який вручав найбільш багатодітній на той момент родині області новий мікроавтобус. Господарі частували кавою, розповідали про те, як живеться такій великій сім’ї в горах, де немає роботи. Михайло Герич, аби прогодувати сім’ю, працював з сьомої ранку до опівночі. Їздив на роботу до Тячева, що аж за 18 кілометрів від дому. Старші хлопці допомагали батькові, підзаробляли на вантажівці, яку взяли на виплат від вуйка.

А потім глава сім’ї сказав, що його старший син Іван уже збудував собі хату, аби міг помалу перебиратися від батьків, і було куди привести невістку. Причому хата виявилася дуже цікавою й непростою. Унікальність її в тому, що близько 80 % стін будинку – з пляшок із-під шампанського. Ідея, як виявилося, була батькова, але робота – синова.

Михайло Герич розповідав, що така думка прийшла йому в голову... через безвихідь. Раніше він працював на сміттєвозі, привозив додому порожні пляшки, які діти мили, а потім він відвозив їх у Тячів і здавав. Так мали додаткові гроші для сімейного бюджету. Але коли ціна за одну пляшку впала до 4 копійок, чоловік порахував, що невигідно стільки робити задарма.

На той час він мав близько шести тисяч пляшок на обійсті. Одного дня Михайло й подумав, чи не можна б їх використати як будівельний матеріал. Перш ніж братися за роботу, порадився з тячівським архітектором. Той запевнив, що це хороша ідея. Сказав, що така хата буде навіть ліпшою, ніж із цегли, бо пусті пляшки краще триматимуть тепло. Реалізувати задумане було зовсім нескладно. Так швидко і недорого на подвір’ї Геричів виріс ще один будинок.

...Минулого тижня в Ужгороді побував київський економіст-аналітик, котрий має стосунок до роботи Держфінкомпослуг, тобто знає справжній нинішній стан нашої економіки. На запитання, як довго триватиме українська криза, він відповів невеселим жартом. Мовляв, передбачення Нострадамуса будуть точнішими за прогнози експертів. Але в тому, що наступний рік буде кризовим, аналітик упевнений...

Звісно, цією публікацією я зовсім не закликаю пити багато шампанського, щоб збудувати собі хату з пляшок (тим більше, що іскристе нині – теж дороге задоволення). Якщо ж без жартів, то життя все дужче переконує в потребі згадувати часи економії. Однак приклад родини Геричів, котра цієї економії ніколи й не забувала, показує, що завжди можна знайти вихід навіть із найскладнішої ситуації. Було б тільки бажання працювати.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати