Закарпаття: Зсуви почастішали, а уряд "свистав" із ними боротися

До слова, й нині на Міжгірщині ліквідують наслідки зсуву, що стався на автодорозі до села Буковець. Наш кореспондент поїхав у гірський край і на власні очі побачив, як земля йде з-під ніг у буквальному розумінні.

ЗЕМЛЯ ВІДРІЗАЛА СЕЛО ВІД СВІТУ

Буковець - невелике село на 600 жителів. Оточене горами, ними й живе, від них і страждає. Саме в Буківці цього року стався найбільший зсув ґрунту на Міжгірщині. Нині тут триває робота, дорожники привозять величезні каменюки, що важать либонь не менше центнера кожна, і підпирають ними гору. У день, коли я приїхав, кам'яна стіна сягала метрів п'яти.

Поки не було керівника бригади, я вирішив поспілкуватися з мешканцями села. Секретар сільської ради Ганна Гойчук розповідає, що місце, де цього року стався зсув, давно небезпечне. Каже, років двадцять тому там уже сходила земля, але потім якось заспокоїлося, аж до нині. «Цієї весни знову почало сунутися, - показує жінка. - Вище, на тій горі, в нас до Т956 року був цвинтар, а далі його законсервували й облаштували новий. Але якщо буде й далі сунутися, то, як злізуть оці смереки, і мо-гили забере».

Невеличкі зсуви після липневого паводка в Буківці були й у інших місцях. Але біди вони не наробили, хоч у декого земля зупинялася за метр-півтора від будинків. На місці ж найбільшого зсуву розширили річку, пустили її прямо, аби не билася в дорогу і не забирала землю з того боку, з якого вона й так сунеться.

«Колись наш голова казав, аби так робили дорогу, щоб менше кивати той берег, - продовжує пані Ганна. -Але ніхто до нього не прислухався, мовляв, на це треба багато коштів, а тепер гроші витрачають, аби зсув зупинити».

Найбільша проблема в тому, що тільки цією дорогою можна дістатися Буківця. Іншого сполучення з селом нема. Коли пішов зсув, то дороіу прочищали чи не щодня. Сільський голова Михайло Бедь каже, що тільки завдяки втручанню районної влади село не було відрізане від світу. «Ми подзвонили до району, і нам одразу ж вислали бригаду дорожників, - розповідає пан Михайло. - І голова адміністрації Іван Роман і голова райради Іван Ярема допомагали, зробили все, аби село не було ізольоване. Адже нам і хліб привозять, і дітей до школи в Пилипець автобус відвозить, бо в нас тільки дев'ятирічка».
У селі розповіли, що досить довго із зсувом нічого не робили, тільки коли земля сходила, приїжджали дорожники і прочищали завали. А дощ піде - і знову те саме. Старожили-буківчани впевнені, що зсуви триватимуть доти, поки не дійде до так званої «поли», до кам'янистої поверхні. «А хто знає, де-та «пола», - каже Ганна Федорівна. - Може й півгори зійти, поки не зупиниться зсув. Добре, що тепер ще гарна погода, дощів нема, бо так би зсунулося, що ніхто би не проїхав». Голова сільради розповів, що навесні в село приїхав київський інвестор, який хотів збудувати в Буківці туристичний комплекс і канатну дорогу, але все-таки в результаті домовленості не вдалося досягти. Михайло Бедь каже, що причина не в зсувах, однак нам здається, що, можливо, інвестора налякало й те, що в будь-який момент земля знову може рушитися і перекрити доступ до його туристичного комплексу.

Зрештою, дорожники з Нижніх Воріт, які зараз підпирають небезпечну гору камінням, не на диктофон також говорили, що те, що роблять зараз, - не найкращий варіант. Треба би звести опорну стінку з габіонів, але, як завжди, на краще немає грошей. Більше того, із необхідних для завершення робіт по цьому об'єкту 800 тисяч гривень їм виділили наразі тільки 200.1 всі ці кошти вже використані. Тому поки не буде чергового траншу, робота в Буківці зупиниться...

УРЯД НЕ ФІНАНСУЄ ПРОТИЗСУВНУ ПРОГРАМУ

Щоб з'ясувати, чому склалася така ситуація, ми поїхали до райцентру і поговорили з першим заступником голови райдержадмініст-рації Василем Радовецьким. «У нас є багато ділянок, які потерпають від характерних для гірських районів зсувних процесів, - каже чиновник. - Нині в зсувонебезпечних зонах на Міжгірщині 168 ділянок. Так, на автодорозі до села Буковець і справді найбільша проблема. Ця ділянка увійшла до генерального плану відбудови об'єктів, які постраждали від повені. Нині роботи в завершальній стадії. Але не виключено, що доведеться ще вивчати ситуацію, аби мати чітку картину обсягів усіх необхідних робіт, щоб у майбутньому тут забезпечити нормальний проїзд до села».

Василь Радовецький розповів, мовляв, уся проблема в тому, що протизсувна програма не фінансується урядом так, як це потрібно. Зокрема, ще з 1998 року не відселено жителів будівель, які перебувають у зсувонебезпечних зонах і які ввійшли у державний реєстр із відселення жителів. Зокрема, на сьогодні у районі є 8 таких помешкань. Нині, окрім того, в деяких селах окремі будівлі під спостереженням, і під час останнього паводка вони або зазнали незначних руйнувань, або зсуви ґрунту дійшли близько до будинків чи господарських споруд.
«Були в нас зсуви і на автошляху Новоселиця - Лісковець, і у Верхньому Бистрому, і у Вучковому, і в Студеному та ряді інших сіл, -каже пан Радовецький. - Вони ліквідовані, але можуть повторитися. Аби попередити їх, потрібна відповідна програма, і головне - повне її фінансування. Бо в майбутньому при пере-зволоженні ґрунтів, особливо навесні, коли спочатку є приморозки, а потім відтанення, зсувні процеси активізуються. Може бути нова біда».

Ще один важливий момент, на якому акцентував увагу Василь Радовецький, -безпосередня ліквідація наслідків того лиха, яке сталося в липні. Каже, якщо на об'єктах загальнодержавної власності відновлювальні роботи хоч і не в повній мірі, але частково фінансуються, то на об'єктах комунальної власності на сьогодні не профінансовані абсолютно. А це - дороги, мости, мостові переходи. «Програмою відновлення передбачалося виділення коштів і завершення відновлювальних робіт до 1 листопада. Але із запланованих 805 тисяч гривень станом на 7 листопада жодної копійки не надійшло. Аби забезпечити відновлювальні роботи, ми залучаємо місцевих людей. Але це кардинально не вирішує проблеми. Необхідне нормальне фінансування урядом"цієї роботи. Бо за день-два зима, а ми все ще чекаємо обіцяні прем'єром кошти», - резюмував чиновник.

ТИМОШЕНКО ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ

Занепокоєння, висловлене першим заступником голови Міжгірської райдержадміністрації стосовно відсутності грошей на подолання наслідків липневої стихії, як виявилося, має серйозні підстави. Нещодавно секретаріат президента заявив про значне недофінансування робіт із ліквідації наслідків повені в західних областях України. Застулник глави секретаріату Роман Безсмертний зазначив, що обсяг робіт, передбачений генеральним планом подолання наслідків стихії, вартістю 815 млн. грн. не забезпечено ресурсами. За його даними, не вистачає половини цієї суми - 407 млн. грн. І це при тому, що додатково потрібно ще 125 мільйонів.

Безсмертний навів приклади, що, зокрема, у Чернівецькій області комплексна програма протизсувних заходів на 1999-2005 роки передбачала роботи на 64 млн. грн., з яких проф-інансовано 18 млн. грн. При цьому комплексну програму таких заходів на 2007-2014 роки уряд не затвердив.

За словами пана Безсмертного, значно гірша ситуація з дорогами залишається у нашій області. Зі зруйнованих 124 км шляхів відновлено лише 68 км, із 80 км пошкоджених - 57 км. Президент Віктор Ющенко заявив, що не задоволений темпами фінансування ліквідації наслідків липневої повені. І при всьому цьому прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, не червоніючи, бреше, що уряд на 100 % профінансував усі видатки на ліквідацію наслідків стихії.

Схоже, Президентові набридла демагогія прем'єра, тож днями він зобов'язав Кабмін у найкоротший термін визначити небезпечні населені пункти, які необхідно включити до переліку зон надзвичайної екологічної ситуації, визначеного після липневої повені.

У своїй телеграмі до прем'єра Президент відзначив, що останнім часом від місцевих органів влади надходить інформація про активізацію зсувних процесів. Тому уряд має звернути увагу на цю проблему. А Ю. Тимошенко повинна зрозуміти, що є час роздавати обіцянки перед телекамерами, але неодмінно приходить і час «збирати каміння», тобто дотримуватись обіцяного. Або прощатися з роботою, яку fie можеш виконати.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати