Приємно й те, що втаких іграх беруть участь і закарпатці: і себе показують, і честь області захищають. Про історію виникнення й здобутки наших учнів у цьому спорті ми розпитували вчителя фізкультури Лінцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Володимира Бабинця, котрий і готує учнів до козацьких стартів.
- Володимире Івановичу, розкажіть, будь ласка, як виникли ці змагання та ще й набули всеукраїнського визнання?
- Спершу козацькі забави проводилися між школами міст і районів. Команди, які виборювали' першість, виступали на обласних змаганнях. Але вже чотири роки як старти доросли до найвищого всеукраїнського рівня і проводяться у визначеному місті України, куди з'іжджаються всі переможці з областей. Останнім часом фізичне виховання відійшло на задній план у школах, та й у людській свідомості. Тому Міністерство освіти і науки вирішило проводити частіше спартакіади й змагання, які б розвивали фізичну підготовку дітей.
- А як щодо своєрідності цих стартів? Знаю, що це ще й інтелектуальна гра...
- Так, «Нащадки козацької слави» - це змагання, в якому учасники повинні мати знання з історії й підготовку до чотирьох фізкультурних конкурсів: човникового бігу, перетягування канату,
стрибків у довжину та через скакалку. Учасники повинні відповісти на ЗО запитань з періоду Козаччини за 13 хвилин, а тоді продемонструвати свою фізичну витривалість і навички. Також одним із важливих елементів змагань є конкурс-представления, який пов'язаний із народними танцями, співами, костюмами й перевтіленням у козацькі образи. Раніше спартакіада складалася із 2 етапів (другий - орієнтування на місцевості), але через незручності виконання його скасували.
- А чи справді потрібні, на вашу думку, такі змагання школярам і як загалом вони впливають на дитячий розвиток?
- Дуже потрібні, оскільки діти насамперед мають мету. Вони розвивають тіло й розум. Змагання заохочують їх, дають змогу зрозуміти перева-
ги активного способу життя. Школярі спілкуються з іншими дітьми, обмінюються досвідом і, бачачи рівень інших, прагнуть удосконалити свій. Це не просто шкільні всеукраїнські змагання - це гра для зацікавлення, зростання і перемоги. І можливо, у такий спосіб уроки фізкультури для когось перетворяться на підготовку до майбутніх олімпійських ігор.
- Як цього року проявила себе команда учнів Лінцівської школи, яка представляла нашу область? І хто допоміг у організації та проведенні виїзду до Білої Церкви?
- Наша команда показала максимальний результат, на який тільки можна було сподіватися. Закарпаття вибороло одинадцяте місце серед команд з усієї України. Рівнятися було до кого, і для команди з району це дуже добре. Наступного року плануємо підкорити п'ятірку найкращих! А спонсорську допомогу надав голова Ужгородської райради Михайло Фединець, а також приватні підприємці Олександр Немець, Володимир Дзьоф та Михайло Дідик. Також великих зусиль доклала начальник відділу освіти Ужгородської РДА Світлана Третин-ник, яка супроводжувала нас у поїздці. Конкурсом представлення завдячуємо хореографу Єлизаветі Баб'як.
- Чи сподобався нашим школярам такий серйозний виїзд?
- Звісно, дітям і взагалі всім членам нашої делегації поїздка сподобалася, адже, крім власне змагальної програми, були ще й екскурсії до Києво-Печерської лаври та Михайлівського собору. Враження жага до перемог переповнювали учасників. Результат, як я вже сказав, чудовий. Побільше б таких змагань проводилося в Україні!