Покладання квітів відбулося біля пам’ятника Волошину на Слов’янській набережній в Ужгороді. Звідти автобуси вирушили на Красне поле – місце, де закарпатці-патріоти полягли в бою за здійсненну мрію – незалежність України.
ДОВІДКА:Найбільшого підйому національно-визвольний рух українців, що проживали на Закарпатті сягнув у 1938-1939 роках. Криза у Чехословаччині, зумовлена територіальними претензіями Німеччини, Польщі та Угорщини, загострила нерозв’язані проблеми закарпатців. На бік Німеччини стали Великобританія, Італія та Франція, і в результаті так званої Мюнхенської конференції 29-30 вересня 1938 року Чехословаччина була змушена на початку жовтня віддати найбільш промислово розвинені райони, заселені німцями. 2 листопада 1938 року рішенням Віденського арбітражу значна частина території Словаччини (21%) та Закарпаття (12%) була передана Угорщині, зокрема – Ужгород, Мукачево і Берегово. Загострення національного питання призвело нарешті до надання Закарпаттю автономії. 11 жовтня 1938 року прем’єр-міністром Підкарпатської Руси став А. Бродій. Проте невдовзі з’ясувалося, що він перебуває у змові з мадярами, які виявляли претензії на українські землі Чехословаччини. 27 жовтня А. Бродій був заарештований, а новим прем’єр-міністром празький уряд призначив найавторитетнішого політика Закарпаття о. Августина Волошина. Він сформував уряд автономії, яка 30 грудня отримала назву Карпатська Україна.
ДОВІДКА: Августин Волошин народився 17 березня 1874 року у с. Келечині Міжгірського району. Закінчив Ужгородську гімназію (1892), Богословську академію в Ужгороді (1896), фізико-математичний факультет Вищої педагогічної школи у Будапешті (1900). Священик УГКЦ (1897), папський прелат (1933). Професор греко-католицької учительської семінарії від 1900, її директор (1917-1938). Професор педагогіки, завідувач кафедри Українського Вільного Університету в Празі, його ректор (1945). Визначний громадсько-політичний та культурний діяч Закарпаття, письменник, публіцист, посол до чехословацького парламенту (1925-1929), організатор і голова Християнської Народної Партії (1925-1938) та Українського Національного Об’єднання (1938-1939). Державний секретар автономного уряду Карпатської України (жовтень 1938), Прем’єр-міністр від 27 жовтня 1938 року, обраний 15 березня 1939 року президентом Карпатської України. Заарештований більшовиками у Празі 15 травня 1945 року, вивезений до Москви. Помер від паралічу серця у тюрмі в Москві 19 липня 1945 року.
Закарпаття online
16 березня 2006р.
Теги: