Тільки на початку цього року чиновники мерії похвалилися, що розмістили «тимчасово вільні кошти бюджету міста» на банківський депозит. Мовляв, нехай ці гроші заробляють гарні відсотки, а ми їх будемо витрачати на нагальні потреби ужгородців. З того часу про депозити — ні гу-гу. Щоб не приходило комусь в голову вимагати звіт, які ж суми приносять відсотки і на що міська влада їх витрачає. А гра з грішми йде активна: наприкінці січня поклали на депозит у банк «Надра» 10 млн. грн. під 12% річних. І тільки через півроку, у липні, уклади угоду про маленьке збільшення відсоткової ставки — до 14%. Строк повернення цього вкладу збігає у лютому наступного року. Але з нього достроково зняли близько 6 млн. грн. — у травні, та по два транші у серпні та вересні.
Натомість у липні міська влада знову розмістила ще 10 млн. грн., але вже в іншій установі — «Укргазбанку». Строком на місяць, під 16% річних. До речі, більша половина з цих коштів саме з бюджету розвитку, тобто гроші, які мали б піти на ремонти і благоустрій міста. Повернуто ці кошти, дякувати Богу, у строк. А за три дні… знову повернуто — у той же банк. Знову 10 млн. грн., але вже під 16,5%.
Відтак усе пішло по колу — повернуті згідно угоди гроші, вкладені у серпні, за три дні знову вкладають в «Укргазбанк», щоправда, з повернутих у вересні на новий депозит кладуть уже тільки 5 млн., під 16,5% річних. Строк повернення кредиту — 10 листопада.
Здавалося б, криза, яка грянула у жовтні, уже мала б привести до тями керівництво ужгородської мерії. Та ні: ще 1 млн. грн. під 16,5% розміщують вже у «Приватбанку» аж 22 жовтня!
Так загалом міська влада обласного центру «підвісила» на нинішній день в різних банках 10 млн. грн. З введенням заборони на дострокове повернення вкладів це особливо актуально. Та ще й не факт, що їх повернуть навіть тоді, коли строки за угодою настануть. І, чи не найголовніше, що вартуватимуть тоді ці гроші на тлі нинішнього щоденного здорожчання. Відтак, перераховувати, що ж могли мати ужгородці за ці гроші, скільки усього можна було б зробити в місті — шкода людей травмувати.
Словом, усе як в старому анекдоті про Чапаєва, коли той пояснює бійцям: «Орли, я ваші гроші пропив», а на запитання Анки додає: і твої, ластівочко, теж.
Так, рік щура ще не закінчився, а жителі обласного центру з таким «народним» мером вже більш бідні, ніж церковні миші.
