Незважаючи на те, що надворі по-осінньому прохолодно й похмуро, у його садку, наче влітку, червоніють помідори, дозрівають голландські яблука, з-під зеленого листя виглядають рожевобокі ягідки малини, з виноградника звисають щедрі грона.
Та все ж таки чи не найбільше на городі Михайла Йосиповича нас подивували помідори. Адже висота їхніх стебел сягає 4-х метрів, і схожі вони на тропічні ліани. А от кілька червоненьких томатів у очікуванні сонячного промінчика взагалі «розквартирувалися» на сусідній груші.
У чому ж секрет такого дива природи? Бо ж, за словами городника, таких велетнів не зумів виростити жоден його знайомий, кому Михайло Майструк давав розсаду цього сорту помідорів. Горянський городник зізнається, що має власний рецепт вирощування і ніколи не застосовує якихось хімічних добрив. Хоча цей сорт помідорів і називається сливовим високорослим, якщо ж його не доглядати так, як треба, або ж погано стежити за розвитком рослин, вони ніколи не виростуть високими і не дадуть очікуваного врожаю.
Аби помідори стали велетнями і довго плодоносили, потрібно кожні два тижні їх підживлювати. А використовує Михайло Майструк курячий послід. Для цього, каже, треба взяти близько 150 грамів посліду й розчинити його у 10 літрах води. Поливати помідори органічним добривом треба регулярно. А, крім того, стебла рослин потрібно весь час зрошувати. Якщо надворі стоїть спека - це слід робити щодня, у похмурі дні - через день. Ще Михайло Йосипович очищає стебла помідорів від так званих пасинків - додаткових стебел, які не приносять користі, а тільки заважають рости основному стеблу.
Щоб уберегти помідори від сірчаного дощу, який цього літа двічі пройшовся над Закарпаттям, Михайло Майструк поливав стебла спеціальними розчинами для знищення фітофтори. Часто він готує розчини власноруч. Для цього використовує вапно, воду і «синій» камінь (мідний купорос). Розчин має бути не більше 3—5%. В іншому разі - рослинам можна зашкодити.
Якщо ж дотримуватися всіх цих умов, помідори обов'язково досягнуть висоти в 3,5-4 метри й дадуть по 30-40 кілограмів урожаю зі стебла. Та й плодоносять велетні до перших заморозків. Навіть в осінні похмурі дні вони ще рясно цвітуть у надії, що таки дозріють. А як тільки вдарить мороз - городник зриває практично всі зелені плоди й викладає їх на ковдрі під ліжком. За кілька тижнів плоди стають червоними. І фактично щороку під Новий рік, коли морозно і сніжно, а помідори можна купити хіба що в супермаркеті, на столі в Михайла Йосиповича червоніють свіжі, вирощені його ж руками плоди.