Тож у програмі фестивалю були передбачені зустрічі із читачами різних вікових категорій і насамперед молодою аудиторією, поїздки по місцях, пов’язаних із героїчною історією Карпатської України і, звичайно, спілкування із закарпатцями. А це – нові враження, які вкрай необхідні для подальшої літературної творчості.
Разом із закарпатськими поетами коло «Карпатської ватри» були їх побратими із західних областей України та прикордонних регіонів сусідніх країн.
Зокрема з Івано-Франківщини на фестиваль приїхав видатний український поет, громадсько-культурний діяч, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Степан Пушик. Львівщину на фестивальному дійстві представляли – голова обласної організації НСП України Марія Якубовська, поетеса Ярослава Павличко. Із Буковини приїхали поети Василь Місевич та Іван Нагірняк. Від українських поетів Словаччини на фестиваль зголосився відомий поет, науковець Мілан Бобак, а від майстрів українського художнього слова Угорщини – Валентина Зінченко. Із польського міста Пшемишль на Закарпаття приїхали українська поетеса Міля Лучак та поет-перекладач Мар’ян Горбачек. Разом із ними – голова об’єднання українців Польщі в м. Санок Підкарпатського воєводства Маріанна Яра. Із Румунії на фестивалі «Карпатська ватра» побували: заступник голови Союзу українців Румунії, радник Міністерства культури і культів Румунії Ярослава Колотило, український поет Юрій Павліш.
Своїх колег із прикарпатських областей та регіонів сусідніх країн щиро зустріли закарпатські літератори – голова правління обласної організації національної Спілки письменників України Петро Ходанич, поети Христина Керита, Василь Кузан, Галина Малик, Тетяна Ліхтей, Лідія Повх, Надія Панчук а також представники управління культури ОДА і обласної ради.
Фестивальне дійство розпочалось 15 жовтня. Степан Пушик, Мілан Бобак, Христина Керита, Тетяна Ліхтей мали яскраву зустріч із велелюдною студентською аудиторією факультету романо-германської філології Ужгородського національного університету.
Марія Якубовська, Ярослава Павличко, Валентина Зінченко, Василь Місевич, Іван Нагірняк та Петро Ходанич зустрілись із слухачами Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. А це – вчителі із різних куточків Закарпаття. Їм в першу чергу належить нести до молодих поколінь українську духовність і рідне слово, прививати дітям любов до України, отчого краю.
Учасники фестивалю – представники різних регіонів України і близької діаспори проявили велику увагу й повагу як до учасників, так і до митців художнього слова минулих часів. Вони поклали квіти до пам’ятника Євгена Фенцика – одного із зачинателів журналістики і відомого у ХІХ столітті прозаїка, громадсько-культурного діяча. Від їх імені лягли букети живих осінніх квітів і до величного монументу Олександра Духновича. Схилили голови поети і перед пам’ятником Президенту Карпатської України Августину Волошину в Ужгороді. Урочистими і незабутніми були хвилини покладання корзини квітів до монументу Тараса Шевченка. Бо щось і справді символічне є в тому, що сучасні українські поети з обидвох схилів Карпат проявили свою вірність заповіту великого Кобзаря – «обніміться ж, брати мої!» Їх зібрання у Закарпатті – географічному центрі Європи добрий приклад для єднання й інших співвітчизників.
Перш ніж приступити до офіційного відкриття фестивалю – відбулась зустріч-знайомство гостей із поетами та прозаїками Закарпаття в обласній організації Національної спілки письменників України. У невимушеній товариський обстановці велися розмови про літературне життя на Львівщині, Прикарпатті, Буковині, Закарпатті, українській діаспорі Карпатського регіону, звучали вірші, зав’язувались знайомства, започатковувались творчі плани. Це була по-справжньому ждана і жадана зустріч.
Офіційне відкриття «Карпатської ватри» відбулось того ж дня в обласному ляльковому театрі. Колись там, ще у 20-30 роки, діяв перший у Закарпатті український професійний театр. На його сцені виступали незабутні Микола Содавський, Микола Аркас, а в 60 ті роки минулого століття Ярослав Геляс, Марія Пільцер, інші видатні особистості української культури. На такому історичному подіумі спалохнула «Карпатська ватра». До присутніх із щирим вітанням і напуттям звернулися начальник управління культури ОДА, заслужений працівник культури України Юрій Глеба, представники громадськості. Понад дві години лунали поетичне словом гостей і закарпатських поетів. Такого дійства в обласному центрі краю давно вже не було. Воно засвідчило, що поетичне слово живе, воно потрібне людям, як невід’ємна частина духовного хліба.
Наступного дня розпочалась дорога учасників фестивалю по Закарпаттю. Та, перш ніж вирушити в путь, усі поети – учасники фестивалю піднялися на кладовище Кальварія до могили одного з найвидатніших поетів сучасності, палкого борця за незалежну Українську державу, лауреата – шевченківця – Петра Миколайовича Окунця. У скорботній тиші на могилу вірного сина і співця Срібної Землі лягли золоті хризантеми. Знак щирої пам’яті і поваги до закарпатського гранослова.
Далі фестивальний шлях продовжився по маршруту, яким колись, ще у ХІХ столітті пройшов край відомий культурний діяч – Олександр Митрак.
Перша зупинка була в Мукачеві – у педагогічному інституті, ще навчаються майбутні наставники молодих поколінь. Учасники фестивалю спілкувались із ними протягом двох годин. Студенти з цікавістю сприйняли виступи всіх поетів та найбільший успіх випав на долю Степана Пулишка. Адже до всього – він народний депутат України першого скликання, брав участь у проголошенні незалежності нашої держави, прийнятті перших законодавчих актів.
Далі дорога протягла через Нижні Ворота – батьківщину Луки Дем’яна першого у Закарпатті письменника, який прийшов до читачів із книгою оповідань, написаних сучасною українською літературною мовою. Це було на початку двадцятих років минулого століття.
У Міжгір’ї – поети поклали квіти до пам’ятника полум’яного співця Карпатської України Василя Гренджі-Донського, ознайомилися із експозицією меморіальної кімнати-музею у Міжгірській ЗОШ І-ІІІ ступнів, що носить ім’я основоположника української літератури у Закарпатті – В. Гренджі-Донського. Відтак відбулася зустріч із педагогами, працівниками бібліотек району, під час якої святкові миттєвості поєднались із вдумливою розмовою про теперішній стан української літератури, перспективи її розвитку і, звичайно, роль художнього слова у становленні молоді. Завершились Міжгірські зустрічі оригінальним поетичним турніром, в якому свої вірші читали гості - відомі поети і початкуючі автори – члени районної літературної студії, яку багато років поспіль очолює педагог, журналіст, поетеса Віра Фесенко.
Третій день фестивалю «Карпатська ватра» був повністю присвячений 70-річчю Карпатської України. Тож по дорозі до Хуста, вони найперше зупинились у с. Келечин – батьківщині Августина Волошина, вклонившись церкві, у якій хрестили майбутнього Президента Карпатської України, будинку, у стінах якого пройшло його дитинство.
У Хусті поети пройшлися вулицями, де в тривожні березневі дні 1939 року розгортались драматичні події, пов’язані з щастям і горем Карпатської України. Про це, власне, йшла розмова за круглим столом в Хустській районній державній адміністрації. У ній взяли участь керівники районної виконавчої влади, районної ради, працівники культури, бібліотечних закладів Хустщини. Завершилась зустріч, як і належало, читанням віршів. А перебування на Хустщині – покладанням квітів на Красному Полі, вшануванням світлої пам’яті полеглих січовиків.
Підсумки міжнародного поетичного фестивалю «Карпатська ватра» були підведені в Ужгороді, під час зустрічі учасників свята із головою обласної ради Михайлом Кічковським. Він щиро подякував поетам Карпатського регіону за проведену акцію, яка безумовно стала живим струменем у духовному і культурно-мистецькому житті краю. Сталося так, що якраз напередодні Михайло Кічковський повернувся із Страсбурга, де він – як член української урядової делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи взяв участь у роботі сесії цього поважного форуму, виступив на засіданні Комітету сталого розвитку із доповіддю «Екологічна ситуація в Карпатах та шляхи її поліпшення», ініціювавши розгляд цього важливого питання для всіх країн Карпатського регіону і навіть Європи на Бюро Конгресу, а відтак на сесії КМРВ РЄ. Це дасть можливість прийняти відповідні Рекомендації Конгресу для Урядів країн Європи щодо об’єднання зусиль у вирішенні екологічних проблем Карпатських гір. Отже розмова про екологію природи і екологію людської душі невимушено найшла спільне русло.
На завершення зустрічі Михайло Михайлович побажав поетам Закарпаття, Івано-Франківщини, Львівщини, Чернівеччини, їх колегам по перу – українським поетам Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини наснаги, творчого настрою, нових книг і вдячних читачів. А ще, сказав він на завершення, – нехай ваша творчість буде вогнем в одежі слова, твердою крицею і нехай водночас високим і ніжним, як шовкова косиця – едельвейс!