На Закарпатті перевізника нелегалів засудили до 3,5 років ув’язнення

51-річний Тарек (ім’я змінено) є уродженцем однієї з кавказьких республік. Так сталося, що доля закинула його у Львів. Та жити чесно чоловік не хотів -- приваблювали легкі і великі гроші. Свого часу Тарек вже встиг побувати на лаві підсудних. Тоді Феміда над ним змилостивилася, давши умовний термін покарання. Згодом, на волі, спритник знову став обдумувати способи швидкого і легкого збагачення. А тут підвернулася нагода.

Тарек мешкав в одному з гуртожитків, але вирішив орендувати дачний будиночок в одному з сіл Львівщини. Як з’ясувалося пізніше, дача йому потрібна була зовсім не для городництва – чоловік мав інші плани. Згодом сусіди стали зауважувати, що на дачі з’являються якісь люди специфічної азіатської зовнішності, котрі тут певний час живуть. Кавказець доставляв їм продукти. Забігаючи наперед, зазначимо: слідство встановило, що ця дача слугувала перевалочною базою для нелегалів.

Одного дня Тарек зібрався доставити своїх «гостей» (дев’ять громадян Єгипту та три Туреччини) у країни Західної Європи. Отож, як вже здогадується читач, подальший маршрут мігрантів мав пролягати через Закарпаття. І хоча кавказець мав мікроавтобус іноземного виробництва, та ризикувати з перевезенням не став. Добре розумів: під час перевірки на першому-ліпшому міліцейському посту його одразу затримають. Щоб непомітно проїхати з “живим товаром” на Закарпаття, Тарек домовився з кількома водіями легкових автомобілів, аби вони доставили з Львівщини його «гостей» у Великий Березний. За це він пообіцяв водіям добру грошову винагороду. Спритник розумів, що у легкових автівках «нелегали» не викликатимуть підозри у стражів порядку. Словом, все було продумано: зустрічі, пункти передачі тощо. Далі слід було переправити мігрантів через прикордонну смугу у Словаччину. А там -- хай би шукали собі щастя у Європі. Про всяк випадок кавказець вирішив доставляти “гостей” двома групами. Тільки б не “нарватися” на прикордонників. Однак Тарек не взяв до уваги однієї деталі: про його підпільні плани довідалися правоохоронці. Невдовзі трапилося те, що й повинно було трапитися. Коли до державного кордону було подати рукою, перевізника та «нелегалів» оточили працівники прикордонного загону...

Зрозумівши, що потрапив у халепу, Тарек став гаряче заперечувати свою причетність щодо переправлення нелегалів. Та на, здавалося б, прості запитання він чомусь плутався у відповідях. До того ж, затримані мігранти у всьому зізналися. Розповіли, зокрема, що мали намір потрапити за кордон, а допомагав їм у цьому “Рафек” (так вони називали Тарека). На дачі Рафек відбирав у них документи і періодично «годував байками», що після отримання грошей вони побачать заповітну Європу. На досудовому слідстві затриманий заперечував свою вину, але його безпосередня причетність щодо переправлення «нелегалів» була доведена. Після завершення слідства справу розглянув Ужгородський міськрайонний суд. Врешті-решт Тарек таки визнав свою вину і зізнався, що організував доставлення мігрантів на Львівщину, а звідти на Закарпаття з подальшим переправленням через кордон у Словаччину. Це зізнання під час обрання міри покарання стало пом’якшуючою обставиною. А обтяжуючою обставиною був рецидив злочинів. І ось головуючий судового процесу зачитує вирок. Тарека засуджено на 3,5 років позбавлення волі. До цього терміну приєднано й невідбуте покарання.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати