Зрештою, практика попередніх років засвідчила, що покладатися лише на них — марна справа, тому вже кілька років поспіль місцева влада фінансує з місцевих бюджетів спорудження міні-котелень для об’єктів соціальної сфери (шкіл, лікарень та дитсадків), а мешканці Ужгорода, Мукачевого та інших міст краю масово переходять на індивідуальне опалення власних квартир.
Завдяки цьому станом на13 жовтня в Закарпатті тепло подано до 667-ми із 705-ти навчальних закладів, 494-х із 518-ти дитсадків, 56-ти із 59-ти лікарень та до 38-ми із 44-х установ культури. Водночас в Ужгороді не опалюється жодна школа, лише шість із 30-ти дитсадків. Нема тепла і в міських закладах охорони здоров’я та установах культури. У всіх інших адміністративних одиницях краю соціальні заклади забезпечені безперебійним теплопостачанням, повідомив заступник голови облдержадміністрації Віктор Лукеча. У лікарнях, пологових будинках (крім Ужгорода), дитсадках і школах області вже є тепло. Включення чекають лише квартири і адміністративні будівлі, — каже заступник голови ОДА. Першочергове завдання представників влади всіх рівнів — забезпечити своєчасний початок опалювального сезону і не допустити перебоїв із теплопостачанням у майбутньому.
За словами начальника управління міського господарства Ужгорода Івана Крайниківського, в обласному центрі 50% помешкань багатоповерхівок мають індивідуальний обігрів. Ті ж ужгородці, котрі користуються централізованим теплопостачанням, можуть зимувати у холоді — відверто заявив днями міський голова Сергій Ратушняк.
Отож, лише особисті старання гарантують наразі тепло та затишок у домівках ужгородців та... додають головного болю газопостачальникам. Річ у тім, що наявні внутрішні газові мережі, зведені років із 20—30 тому, не розраховані на збільшений у кілька разів потік голубого палива. Минулої зими в Ужгороді вже траплялися прецеденти, коли автоматика вимикала котли у квартирах через занадто слабкий тиск газу. Аби кардинально вирішити цю проблему і убезпечити городян від усіляких надзвичайних ситуацій, необхідна капітальна реконструкція газових мереж, прокладання газогонів з більшою пропускною можливістю. Але тут постає інша проблема. Заступник головного інженера ВАТ «Закарпатгаз» Василь Грабар твердить, що в їхньої організації коштів на прокладання труб більшого діаметра немає і навряд чи колись будуть. Кошти, мовляв, має дати місцева влада. Та небезпідставно відмовляється: чому це раптом бюджетні кошти мають іти на розширення основних фондів окремо взятої приватної структури, адже добрий господар має сам подбати про розвиток власної, та ще й такої прибуткової справи. Поки чиновники переймаються глобальними проблемами, рядові громадяни проблему обігріву власних помешкань вирішують самі. Хто як гаразд.