З 1970 року розпочинає в театрі костюмером, далі вона реквізитор, бухгалтер. У1978 році як талановитого фахівця її призначають головним бухгалтером театру, де вона працює і досі. її працелюбності, акуратності, сумлінню можна лише по-доброму позаздрити.
її розпорядок дня необмежений часовими рамками, вона працює стільки, скільки це потрібно. Хоча її заняття не з розряду акторських, натура у неї все ж таки творча. По-іншому і не може бути, адже у сім'ї мистецтво далеко не на другому місці.
Юстина Василівна виховала чудових доньку Вірочку і сина Василя. Донька — вчителька музичної школи, а син — директор Закарпатського обласного театру ляльок. Прилучення дітей до чарівного світу мистецтва — все це заслуга матері. Обоє стали хорошими спеціалістами і добропорядними людьми. Юстина Василівна керується в житті гуманними і людськими принципами і завжди вірно служить їм.
В день її круглого ювілею колектив театру, друзі бажають Юстині Василівні безмежного здоров'я, щастя, радості й життєвих гараздів, її друзі, колеги на повні груди співають величальну: «На многая і благая літ».