Він аргументував, що терор голодом в Україні мав цілеспрямований характер геноциду, що супроводжувався тотальним знищенням національної еліти, громадського проводу і духовенства. Метою було упокорення багатомільйонного народу, який, за визнанням режиму, неможливо було увесь вивести до Сибіру.
Віктор Ющенко також вказав на те, що ініціативи української сторони в цій темі спричинили пошуки історичної правди в інших країнах колишнього Радянського Союзу.
При цьому він запевнив, що це прагнення України не спрямоване проти жодного народу чи держави. «Ми поділяємо біль всіх постраждалих народів - росіян, білорусів, казахів і десятків інших націй», - сказав Президент.
Від імені Української держави Віктор Ющенко звернувся до ООН з проханням «спільно вшанувати кожну національну трагедію і не допустити новітніх спроб героїзації диктатури Сталіна та його режиму».
На переконання Президента, такі акції із спільного вшанування подій історії приводила до порозуміння, приклади чого є у відносинах України з Польщею, Угорщиною та іншими країнами.
«Чесна і щира пам'ять про минуле не розколола, а об'єднала нас» - запевнив Президент.
Відтак, він пояснив, що Україна у своїх зусиллях донести до світу правду про Голодомор та спільно вшанувати його жертв прагне, щоб пам'ять про жертви Голодомору та інших злочинів тоталітарних режимів вберегла світ від повторення пережитих катастроф.
Довідка:
Україна активно використовує трибуну ООН для вшанування пам'яті жертв Голодомору на міжнародному рівні. У ході 58-ї сесії ГА ООН у 2003 р. Україна ініціювала Спільну заяву з нагоди 70-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, яку було розповсюджено як офіційний документ Генасамблеї в рамках пункту порядку денного «Питання прав людини». Спільну заяву підписали 36 держав-членів ООН, її підтримали ще 28 країн. Тримаючи проблему Голодомору 1932-33 рр. у полі зору ООН, Україна має на меті привернути якнайширшу міжнародну увагу до цієї трагедії українського народу, аби уникнути подібних катастроф у майбутньому.
