БЮТ з подачі Януковича проголосував за державний статус російської мови для держслужбовців

Проект Закону про державну службу, яким запроваджується така обов'язкова вимога до держслужбовців, прийнято 19.09.2008 у першому читанні 361 голосами "за". Зі 156 БЮТівців жоден не був проти, "за" проголосували 144.

Результати голосування можна побачити на сайті Верхновної Ради: http://gska2.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/g_frack_list_n?ident=3113&krit=66

Положення Cтатті 21 законопроекту, про які йдеться:
Стаття 21. Загальні вимоги до осіб, що вступають на державну службу і претендують на зайняття посад державної служби
1. Особи, що вступають на державну службу і претендують на зайняття посад державної служби, повинні відповідати таким вимогам:
1) мати повну вищу освіту;
2) знати Конституцію, закони України та інші акти законодавства України, необхідні для виконання службових обов’язків;
3) вільно володіти державною та російською мовами;
4) мати стан здоров’я, достатній для виконання службових обов’язків за висновком медичної комісії, наданим у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.


З висновку Головного експертного управління Верховної Ради:
В якості однієї з кваліфікаційних вимог до державного службовця ця стаття називає вільне володіння російською мовою (п. 3 ч. 1). За своїм змістом дана пропозиція, фактично, виходить з того, що органи державної влади України широко вживають російську мову при здійсненні своїх офіційних функцій. Однак, у ч. 1 статті 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова. Системний аналіз статті 10 Основного Закону України взагалі і ч. 1 цієї статті зокрема не дає жодних підстав для висновку, що поряд із українською у системі органів державної влади України (на всій території держави) має використовуватись російська або якась інша мова у якості обов’язкового офіційного або «робочого» засобу спілкування. З огляду на це, встановлення загальної кваліфікаційної вимоги щодо вільного володіння особою, яка вступає на державну службу, російською мовою, може бути розцінено як неконституційне.

Нагадаємо, що під час прес-конференції для представників регіональних ЗМІ 8 вересня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко звернулася до мешканців Західної і Центральної України: «Я хочу звернутися до мешканців Західної і Центральної України, де сьогодні розвивається істерія навколо того, що виконується проект Кремля, аби підірвати довіру людей до мене особисто. Я хочу звернутися до цих людей, які разом зі мною виборювали курс на європейську інтеграцію України, на здійснення нашої національної самоідентичності, що як би не відбувалися політичні події в Україні, як би не розгорталися події навколо коаліції, я завжди підтримуватиму наші цінності».

«Учора, коли я на одному з телеканалів почула інформацію, що БЮТ голосуватиме за другу російську мову, хочу наголосити, що це виключно провокація. Де би я не була – у владі, в опозиції, в яких би конфігураціях коаліції, а краще демократичної – мене не примусили працювати, я буду робити все для того, щоб досягнути головних цілей України - інтеграція в ЄС, входження на світові ринки, і щоб пріоритетною була єдина державна українська мова. І ніякі політичні розміни не вплинуть на мою позицію», - зазначила Тимошенко.

Отже, БЮТ проголосував за «другу російську мову» попри пафосні заяви свого лідера. Спеціально для мешканців Західної і Центральної України, до яких зверталася Юлія Тимошенко, наводимо цей приклад невідповідності слова й діла прем’єр-міністра.