Оповідка про повінь, або Як сушили феном болото

Державна допомога «третьої» категорії
У західних районах України повінь зруйнувала домівки мешканцям Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і Вінницької областей. Рідні місця були змушені покинути 25 тисяч осіб. Під водою опинилися близько 523 українських населених пунктів і понад 24 тисячі гектарів оброблених земель. Зруйновано 360 автомобільних і 560 пішохідних мостів. Загинули 34 жителя західних областей.
Цю страшну статистику зібрали швидко. Набагато довше вирішували, кому, як і скільки компенсуватимуть збитки. В результаті, близько тридцяти тисяч постраждалих урядовці поділили на три категорії – залежно від суми матеріальних втрат. До першої категорії (вщент зруйновані будинки) потрапили близько 900 осіб, до другої (які-ніякі руїни, ще простоять) – близько семи тисяч і до третьої (у кого вода так собі, «погостювала» по коліно чи по пояс) – майже 22 тисячі громадян. У грошовому вимірі – це 50, 15 і 5 тисяч гривень. Утім, коли з’ясувалось, що такими подачками і мужнім стоянням у дизайнерських туфлях на табуретці посеред калюжі прем’єру не відбутись, а селити за власний рахунок бездомних – їх на думку не спало, довелось верхню межу компенсації підняти до 100 тисяч гривень. Чи додало це рейтингів невтомній революціонерці, питання спірне, однак факт є фактом: на 100 тисяч нормального будинку не побудуєш, а на 15 тисяч капітального ремонту не зробиш. «Благими намірами» Кабмін тільки збільшив соціальну напругу в країні. Змучені бідою, люди почали думати категоріями – компенсаційними…
Колізей по-українськи: гроші на фундамент і метрові стіни
Потрапити до списку претендентів на компенсацію потерпілим не важко. Для цього слід отримати акт спеціальної комісії після огляду обійстя. Утім, отримати кревні від держави – справа набагато серйозніша. До цього часу, наприклад на Івано-Франківщині, виплачено лише вісімдесят відсотків коштів. До того ж, розмір компенсації не надто адекватний завданим збиткам. Максимальна урядова виплата – 100 тисяч гривень. За такі гроші звести  цегляний будинок неможливо. Максимум, на що вистачить – фундамент і частину стін. А далі краще сподіватися на власні сили та Божу допомогу. Для потерпілих з числа першої категорії, які від компенсації відмовилися, урядовці обіцяють житло за державний кошт. Його вже будують, але наскільки воно довговічне – питання риторичне.
«У кількох районах області зводять будинки за урядовою програмою, - каже голова виконкому Івано-Франківської обласної організації Єдиного Центру Василь Бегей. – Люди отримають житло у якому, я думаю, можна бути жити. Це маленькі каркасні будиночки за однотипним проектом. При їх будівництві використовують матеріали, що дозволяють максимально здешевити будівництво. Важко сказати, чи будуть вони хороші і довговічні, але таке житло в області будується».
Крім, того що отриманих грошей на будинок капітальний не вистачає, ті, хто на компенсацію спокусився, мають й інші проблеми. Передусім ідеться про численні перевірки співробітниками правоохоронних органів, екологічних інспекцій, контрольно-ревізійних управлінь, депутатів обласних рад, які перевіряють використання компенсаційних коштів. Мешканці деяких регіонів, були змушені звернутися до Президента, аби їм не ускладнювали і без того складне життя такими перевірками. Дехто навіть готовий повернути гроші держави, аби чиновники полишили їх у спокої. Принаймні, такі звернення надійшли з Бучацького району Тернопільської області та Новоселицького району Чернівецької області.
«Людям не зрозуміло, чому за місяць після повені вони повинні звітувати про використання коштів, адже виплати здійснено згідно із затвердженими в органах влади документами,” – йдеться у спеціальному повідомлення прес-служби Президента.
Урядовцям не довіряють ні вдома, ні за кордоном
Якщо аналізувати виконання відновлюваних робіт, впадає в око кілька недоліків. Зокрема, визначати вартість відновлення будівлі майже нікому - у місцевих органів влади не вистачає для цього кваліфікованих фахівців з капітального будівництва. Не високий професійний рівень і у проектно-кошторисних бюро. Відтак, зриваються терміни виконання робіт, досить поширені зловживання при визначенні їх вартості.
Крім того, відновлювані роботи на багатьох невеликих об’єктах зупинені через бюрократичні перепони, ініційовані саме урядовцями. Наприклад, «оперативно» змінено порядок видачі ліцензій на будівельні роботи. За кабмінівським нововведенням, вони видаються лише Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Одержання ж такого документу розтягується на три місяці і коштує немалу суму грошей. Чимало скарг і нарікань викликав і порядок розподілу постраждалих на категорії. А гроші на ремонт зруйнованих закладів освіти, охорони здоров’я і культури традиційно виділяються за залишковим принципом.
Уже двічі робота урядовців у зоні стихійного лиха ставала топ-темою засідань РНБОУ. На жаль, жодного разу зусилля уряду не визнавалися достатніми.
Звісно, прихильники Тимошенко називають таку оцінку політичною, а не об‘єктивною. Однак, звідки тоді все більше невдоволення компенсаціями та урядовою допомогою на Західній Україні? Багато потерпілих переконані, що затверджені урядовцями категорії нічого спільного зі справедливістю не мають, тому щоденно представники влади на місцях отримують сотні скарг.
Не додає оптимізму і заява одного із міжнародних експертів, який коментуючи розмір наданої урядом США допомоги, сказав, що американці занепокоєні, щоб через корумпованість влади до потерпілих справді надійшли ці гроші – 50 тисяч доларів. І з цим сперечатися важко, адже тільки прокуратурою Львівської області порушено сім кримінальних справ, пов‘язаних із порушеннями прав та інтересів громадян, постраждалих від повені. Наштовхує на роздуми й оцінка розміру збитків завданих стихією. За оцінкою ООН, шкода вимірюється сумою у 3,25-4,35 мільярда гривень. Про таку цифру попередньо заявляв і уряд. Однак, з бюджету було виділено майже шість мільярдів. Тож можна припустити, що уряд долає наслідки ще якоїсь стихії. Щоправда, достеменно не відомо – якої саме. На жаль, проконтролювати, куди буде спрямовано кожну копійку, наразі неможливо. Жодного детального документу з цього приводу на Кабмінівському сайті не вивішено. Мабуть, уряду зараз зайвий громадський контроль аж ніяк не потрібен.
***
Роздавати обіцянки, наче передвиборчі листівки, прем’єр подалася до зони стихійного лиха, тільки-но піднялася вода, і парламент на екстреному засіданні виділив гроші. Обіцяла так, що всі газети, журнали, радіостанції і телеканали розтиражували ці слова і сумний вираз обличчя. Однак, питання: якщо у людини і телевізор утопився, і радіо з дротами обірваними, і поштарю до садиби дійти ніяк – дорогу розмило, для кого ці обіцянки? А вода в хатах у декого й донині…

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати