Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання Сонця, вважається великою екологічною проблемою, з якою світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. Подолання цієї проблеми можливе лише завдяки скоординованим зусиллям усіх націй та верств суспільства на глобальному рівні. Результати дій, що прийняті на виконання вимог Монреальського протоколу, вражають. Сторони Монреальського протоколу скоротили споживання озоноруйнівних речовин приблизно на 96%.
Важливо підкреслити, що політичне значення цієї угоди значно вище і далеко виходить за рамки національної екологічної політики. На сьогодні успішність виконання Монреальського протоколу є тим індикатором, який сигналізує світовій спільноті про здатність країни чітко та неухильно дотримуватися існуючого міжнародного екологічного законодавства, виконувати свої міжнародні зобов'язання, бути надійним і гідним членом світового співтовариства.
Україна ратифікувала всі поправки до протоколу, підтверджуючи тим самим свої наміри всіма можливими заходами захистити озоновий шар.
Поетапна відмова від використання озоноруйнівних речовин, згідно з Монреальським протоколом, сприятливо позначається на кліматі Землі з двох точок зору. По-перше, оскільки більшість таких речовин є також потужними парниковими газами, відмова від їх використання служить меті скорочення викидів парникових газів. Технічні групи, створені в рамках режиму охорони озонового шару і моніторингу зміни клімату, на практиці відзначили, що скорочення викидів озоноруйнівних речовин призвело до скорочення парникових газів в об'ємі, рівному декільком мільярдам тонн еквівалента двоокису вуглецю. Завдяки цим колосальним скороченням Монреальський протокол відіграє ключову роль в глобальній боротьбі зі зміною клімату. По-друге, модернізація відповідного устаткування підвищує енергоефективність, що у свою чергу знижує викиди парникових газів в процесі згоряння палива.
Зараз Україна стоїть на порозі найвідповідальнішого моменту з дня підписання нею Монреальського протоколу. Сьогодні нам треба швидко вчитися обходитися без найбільш поширених і найбільш оптимальних з точки зору термодинамічних параметрів холодоагентів, які на великий жаль, мають величезну озоноруйнівну спроможність та високий коефіцієнт впливу на глобальне потепління. Задля майбутнього ми повинні подолати цю проблему і довести всьому світу, що Україна має на це необхідний розумовий і технічний потенціал та політичну волю.