КВАРТИРА ВАША БУДЕ НАША...
За таким веселим принципом, вочевидь, жила трійця пройдисвітів з Ужгорода. Верховодила у цій злочинній групі 32-річна жителька обласного центру Людмила, мати трьох неповнолітніх дітей. За свій молодий вік жінка примудрилася “заробити” аж три судимості! Востаннє молодиця була засуджена торік у жовтні за скоєння крадіжки на чотири роки позбавлення волі з випробувальним терміном, себто умовно. Однак, як мовиться, належних висновків не зробила. На шлях виправлення не стала... Пані Людмила вирішила й далі заробляти гроші “легко”.
За матеріалами обвинувального висновку, на початку серпня 2007 року ця спритна пані створила організовану злочинну групу для незаконного заволодіння шахрайським способом квартирами громадян. Позаяк прокручувати такі афери самому складно, бо доводиться бігати по різних інстанціях, працювати з документами, то Людмила залучила до справи групу посібників -- 33-річного раніше судимого Степана та 29-річного Олександра. Учасники групи чітко розподілили між собою ролі. Людмила підшуковувала малозабезпечених власників квартир, які зловживають спиртними напоями, або малограмотних. Довірливим людям аферистка обіцяла вигідно обміняти їхні помешкання на кращі, та ще й з доплатою. П’яниці, звісно, не замислювалися над тим, як людина при здоровому глузді погодиться віддати їм, скажімо, за “малосімейку” двокімнатну квартиру та ще й доплатити за це кілька тисяч доларів... Наобіцявши золоті гори, спритниця виманювала у власника квартири доручення на право продажу, продавала її, а людину вселяла на місяць-другий в інше помешкання, котре знімала. Щодня обіцяла, що відповідні документи на нову квартиру “от-от будуть готові”, доки не з’являвся через три місяці справжній власник орендованого житла, і люди опинялися з речами на вулиці...
“ЛИПОВИЙ” ОБМІН З “ДОПЛАТОЮ” 7000 ДОЛАРІВ
Першою жертвою квартирних аферистів стала ужгородка Світлана, котра разом з дочкою проживала у “малосімейці” на вул.Джамбула. Малограмотним людям шахрайка запропонувала обміняти їхнє житло на краще, та ще й з доплатою 7000 доларів... Жертва пристала на цю пропозицію, правда, зізналася, що їхня квартира... уже заставлена в одній з кредитних спілок Ужгорода. Тож доки не повернуть кредит (5151 гривень), діятиме заборона на відчуження. Звісно, ця новина трохи засмутила аферистів, однак ті вирішили добитися свого будь-яким чином. П’яничці Люда разом із своїм співучасником Степаном заходилися втовкмачувати: мовляв, якщо Світлана не поверне в найкоротший термін кредит, то її квартира відразу перейде у власність кредиторів. А, вони, шкодуючи жінку, дадуть свої власні гроші на погашення кредиту, правда Світлана тоді вже не одержить під час обміну обіцяних сім тисяч доларів...
Аби власниця заставленої квартири була спокійна щодо порядності їхніх намірів, аферисти обіцяли запросити “грамотного чоловіка”, цілком сторонню особу для оформлення усіх необхідних документів в порядного нотаріуса! Цим “стороннім” виявився не хто інший, як згаданий вже спільник Людмили Олександр... Найімовірніше, що й нотаріус була “в долі” з пройдисвітами, позаяк надто легко погодилася порушити відповідну процедуру оформлення договору купівлі-продажу.
Олександр погасив борг з кредиту, й кредитна спілка зняла заборону на відчуження заставного майна. Втішена власниця погодилася (вочевидь, не без впливу горілки) оформити на нього нотаріально посвідчений документ про те, що довіряє йому розпоряджатися на власний розсуд її оселею. З цим “папірцем” шахрай вирушив до приватного нотаріуса. Та затвердила необхідні для відчуження квартири документи: буцімто Олександр повністю розрахувався зі Світланою за квартиру й жінка не має до нього жодних претензій... Тепер правоохоронці з’ясовують роль у цій афері нотаріуса.
ВЛАСНИКІВ ПРОДАНОЇ КВАРТИРИ ВІДСЕЛИЛИ В ОРЕНДОВАНЕ ПОМЕШКАННЯ
Обдурена Світлана, навіть не читаючи, підписала складений нотаріусом документ, хоча жодних грошей, ясна річ, ніхто їй не дав. Того ж дня Людмила дала вказівку своєму спільнику Степану підшукати в Ужгороді однокімнатну квартиру, куди мала намір переселити (звісно, тимчасово) обдурену Світлану з донькою. Через свою приятельку з агентства нерухомості молодик знайшов потрібне помешкання у будинку на вул. Станційній. З власником уклали договір оренди на три місяці. “Добра” пані Людмила навіть з вантажівкою для перевезення допомогла. Звичайно, адже на продажі квартири зловмисниця заробила “чистих” 19 тисяч доларів. З цієї суми свою “долю” одержали і Степан, і Олександр. А Світлані з донькою, котрі продовжували проживати у “своїй-чужій” квартирі, Людмила видала копійки на харчі та випивку й постійно обіцяла, що “документи вже оформляються”...
Так тривало до грудня 2007 року, коли з’явився справжній власник оселі і виселив квартирантів. Навідавшись на свою колишню квартиру на вул. Джамбула й дізнавшись, що її у вересні продано, обдуреній Світлані нічого не залишалося, як звернутися в міліцію.
ЯК ШАХРАЇ ГЛУХОНІМОГО “КИНУЛИ”
А що Людмила з “бригадою”? Втекла з Ужгорода, залягла на дно? І не думала! Вони вже обробляли наступного “лоха”. У жовтні 2007 року згадана пані Світлана зустріла в місті свого знайомого Михайла, колишнього сусіда. Такого ж, як і вона, малограмотного любителя випити, до того ж глухонімого... Розуміючи мову жестів, жінка похвалилася приятелю, що вигідно обміняла свою “малосімейку” на кращу квартиру. Мовляв, добрі люди допомогли... Михайло і собі захотів такої “лафи”, попросивши познайомити його з тими благодійниками.
Людмила радо вхопилася за цю ідею, залучивши у переговори із глухонімим Михайлом в якості перекладача з дактильної мови Світлану. А заодно, щоб жертва більше довіряла шахраям. Однак тут трапився “прокол”. З’ясувалося, що “малосімейка” на вул.Декабристів, на яку накинули оком шахраї, лише наполовину належить Михайлові, і має ще одного власника -- його колишню дружину Олену, котра тепер проживає у Полтавській області. Людмила дала вказівку своїм подільникам їхати туди і за будь-яку ціну видурити у жінки згоду на продаж квартири. Спільники одразу вирушили в дорогу, прихопивши з собою Михайла та перекладачку-Світлану. Однак, прибувши на місце, з’ясувалося: жінка виїхала кудись на заробітки. Її родичі, котрих Степан та Олександр заходилися вмовляти підписати відповідні документи, на це не погодилися. Єдине, що вдалося зробити, це видурити у малограмотних людей ксерокопії паспорта та ідентифікаційного коду Олени.
Ксерокопії, звісно, з юридичної точки зору нічого не варті, однак ужгородський приватний нотаріус пані Ш. чомусь згодилася піти на цю аферу й засвідчила печаткою, буцімто Олена доручає Олександру розпоряджатися її часткою майна в квартирі в будинку на вул. Декабристів, претензій майнового характеру не має, бо з нею проведено розрахунок. Звісно, без присутності самої Олени та її справжнього підпису чиновниця не мала права цього робити. Правоохоронні органи наразі порушили проти нотаріуса Ш. кримінальну справу.
Олександр, як і у випадку зі Світланою, звернувся в ЖРЕР, де йому незаконно видали довідку. До речі, проти керівника ЖРЕРа та паспортиста теж порушено кримінальні справи.
А квартиру обдурених глухонімих шахраї у вересні 2007 року продали ужгородцеві О. за 18 тисяч доларів. Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом М. Вочевидь, відчувши, що тут щось не так, О. невдовзі перепродає квартиру громадянці Я. А Михайла невдовзі виселяє справжній власник 2-кімнатної квартири у будинку на вул.Легоцького, яку шахраї орендували для нього на 3 місяці... Людині нічого не залишалося, як звернутися в міліцію.
ТРЕТЯ ЖЕРТВА
Торік у жовтні шахраї підшукали і третю жертву – Юлія, власника однокімнатної квартири в будинку на вул.Лавріщева. Спершу Степан запропонував чоловікові обмін на іншу квартиру, але того не влаштували 3000 доларів доплати. Людмила підняла цю суму до семи тисяч, і дядько не встояв перед спокусою. Не знав бідолаха, що ніхто й не думає йому платити...
Юлію показали взяту шахраями за 600 доларів в оренду на 3 місяці квартиру в будинку на вул.Острівній в Ужгороді. Це, більше за площею житло простаку сподобалося, і Юлій підписав в нотаріуса П. довіреність на ім’я Людмили з правом розпоряджатися його квартирою. Далі все відбувалося за описаним вище злочинним сценарієм: власника квартири незаконно виписали через ЖРЕР, а квартиру продали родині К. за 26 тисяч доларів... Різниця з попередніми аферами тут була лише в тому, що обдурений чоловік відразу ж здогадався -- його “кинули” (може, хтось підказав), і оперативно звернувся в правоохоронні органи.
ДАЛІ БУДЕ?
Ось такі афери, з розряду тих, яких нині в Україні, мабуть, тисячі. Дуже вже багато розвелося ласих до чужого майна шахраїв. Що тут скажеш? Ясна річ, що описаного вище не сталося б, якби самі потерпілі не були такими довірливими. І якби пройдисвітам не сприяли нотаріуси та працівники ЖРЕРів. Сподіваємося, Феміда належно оцінить їхні “старання”. Хоча... Щось не чути наразі в Україні і в нас в області гучних “квартирних” справ. А шкода -- іншим б не кортіло!