Ужгород: Покласти власні зуби на полицю можна, але не варто

— Коли чекала вас, помітила, як лікарі, запрошуючи пацієнтів до кабінету, ввічливо робили це...
— Лікар це насамперед психолог. Oт вийде він до пацієнта і гримне, — ви захочете лікуватися в такої людини? Очевидно, ні. Які вимоги я ставлю перед колегами? Насамперед, щоб були людяними. А головне їхнє завдання як фахівців-працювати, вчитися, освоювати нові технолопі.
— А досвід важливий? Ви готові брати на роботу випускників профільних вузів без практичних навичок роботи?
— Уся справа в людині: якщо вона хоче вчитися, то навчиться. Більшість лікарів у клініці «Денс» починали як інтерни, і довчилися до лікарів. Наші працівники, до слова, стажуються в Німеччині.
— А де ви навчалися?
— Перший етап навчання проходив в Івано-Франківську, у 88-му закінчив факультет і друзі організували мені стажування в приватній клініці німецького міста Зіген, куди я приїжджав упродовж трьох років під час відпусток.
— Ви працювали в державній клініці?
— Звичайно.
— І це стимулювало вас відкрити приватну справу?
—  Ні (посміхається). Якщо відверто, це збіг обставин. Коли я прийшов на роботу після інституту, то отримував 106 карбованців, десять з них як доплату до червоного диплома. Жити на таку суму було дуже складно. Тодішній головний лікар стоматлоліклініки порекомендував піти працювати на «Ужгородприлад». Там і платили більше, і гуртожиток дали. Так я й працював. І раптом розвал Союзу. Директор викликає і каже: є два варіанти - або ми тебе звільняємо, або ти береш в оренду приміщення і відкриваєш свій кабінет. Так і створено першу на Закарпатті приватну клініку «Денс», котра працює з 1991 року.
— А той бум, який прийшов пізніше, коли зубні кабінети відкривалися як гриби після дощу... — Я вам скажу, бум ще тільки почнеться. За 4-5 років стоматкабінети будуть на кожному кроці. Випускники місцевого профільного факультету захочуть працювати самі на себе. Оскільки у великих містах уже не вистачатиме пацієнтів, вони поступово пересуватимуться в районні центри.
— Чи доречно говорити про конкуренцію між державними стоматзакладами і приватними?
— Розумієте, кожен зайняв свою нішу. Це не означає, що в держзакладах погані фахівці. Працювати лікарем і мати свою клініку - це різні речі. Клініка - це підприємство, котре до того ж працює без пільг з оподаткування. Вітчизняного стоматологічного обладнання немає. Є започаткування виробництва на Тернопільщині, роблять спроби щось зробити вХаркові. Між іншим, піти в стоматологічний бізнес мене спонукало не власне бажання. Щоб закупити нове обладнання, на самих послугах не заробиш. З іншого боку, ставлення до лікаря. Усі звикли до ленінського принципу: лікарю треба дати символічну зарплату, а народ його прогодує. Та народ годувати перестав, а зарплата залишилася символічною.
— Зважаючи на те, що ви зараз не лише лікар, а й бізнесмен, практикуєте?
— Це моє хобі. Приймаю кожен другий день, переважно це пацієнти, котрих я лікував ще тоді, коли працював зранку до ночі — друзі, знайомі. Ця робота знімає стрес.
— Чи стоматолог має бути один на все життя, як, скажімо, сімейний лікар?
— В ідеалі, так. Однак головне — особистісні контакти.
— А як знайти свого стоматолога?
— Поганих стоматологів не буває, є досвід Треба в першу чергу звернути увагу на поведінку лікаря. Якщо він за вас переживає, то не завдасть шкоди.
— Як усе-таки подолати страх перед зубним лікарем?
— У сьогоднішній стоматології нема поняття болю. Є знеболюючі, є сучасне обладнання. У свідомості людини страх закладено щезтих часів, коли, щоб просвердлити зуб, стоматолог мав бути штангістом. Технічно наші кабінети обладнані краще, ніж в Європі. А от рівень цін у нас нижчий. Для порівняння, у Німеччині середня ціна на коронку від 800 евро, у нас - 300—400 гривень. Найдешевша пломба в Німеччині 220-240 евро, у нас - 50-100 гривень. То ж до нас їздять лікуватися багато іноземців - італійці, іспанці, бельгійці, угорці, а також американці й канадці.
— 3 приводу реклами зубної пасти - можна їй довіряти?
— Рекламується те, що треба продати. Це метод впливу на свідомість людини. Я взагалі вважаю, що медичні препарати треба заборонити рекламувати. Це хімічні засоби, котрі невідомо як можуть вплинути на здоров'я людини. Щодо зубної пасти. Тї функція - зняття нальоту. Це можна зробити механічно або хімічно. Найпростіше - механічно - це роблять пастою, у котрій є абразивні частки. Але найкращими в цьому сенсі були радянські зубні порошки та пасти.
— Порадьте, як зберегти зуби здоровими якнайдовше?
— Природою для наших зубів закладена функція жування твердих харчів. Нині наша їжа настільки подрібнена, що зуби не виконують своєї функції. Раніше люди ж не мали зубних паст, це не означає, що в них були погані зуби, зуби в них були о-го-го - і нині відкопують. Жуючи, вони тим самим механічно знімали нальоти. Тож нам також слід більше жувати твердої їжі: їсти моркву чи яблуко, а не пюре з цих продуктів. По-друге, звичайно, чистити зуби щонайменше двічі на день. Третя порада, як тільки з'явилися перші ознаки дискомфорту чи болі, то одразу до лікаря. Простий приклад: лікування на перших етапах коштує приблизно 100 гривень, якщо довести до того, що зуб треба видаляти, а замість нього ставити штучний протез - це обійдеться щонайменше вдесятеро дорожче. До того ж, доглядати за імплантатами дуже складно й дорого. Своє є своє. Не бажаючи витратити сто, витрачаєте тисячу гривень. То що краще?

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати