— Пане Цепурдей, яким чином сформували збірну?
До збірної увійшли переможці та призери чемпіонату України, який пройшов наприкінці травня поблизу Воловця. Окрім Ані Телякевич, на чемпіонаті світу виступатимуть ужгородці Віра та Олексій Ждановичі, Ростислав Глеба, Георгій Фечо та чернівчанин Олександр Савенков; серед юніорів – ужгородці Юрій Головацький, Ференц Гутлебет та В’ячеслав Турок.
— На сайті буковинських орієнтувальників у одній із заміток зазначено, що учасники збірної самі мали знайти кошти для поїздки на чемпіонат до Польщі. Це правда?
Так, велоорієнтування (скорочена міжнародна назва - МТВО, від англійської назви Mountain bike orienteering) є відносно новим спортом в Україні, минулого року навіть національний чемпіонат не проводили. Ніхто не очікував, що ми проявимо таку активність і зуміємо сформувати збірну, то ж і фінансування не передбачили. Та завдяки нашій наполегливості Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту все ж таки виділило певні кошти, все інше (а це приблизно 80 відсотків від необхідного) спортсмени та їх тренери шукали самотужки.
— А як держава нині підтримує спортивне орієнтування в цілому?
Цього року, з огляду на необхідність здобуття ліцензій для участі у Всесвітніх іграх 2009, Міністерство виділило для збірних найбільші за роки Незалежності кошти. Федерація розподілила їх приблизно у таких пропорціях: на літнє орієнтування (foot-O ) – 74%; зимове – на лижах ( ski-O) – 25% і на велоорієнтування (MTB-O) – 1%.
На жаль, сподівання не справдилися. Цьогорічний виступ на чемпіонаті світу у Чехії став найгіршим за останні роки для нашої foot-O збірної. До речі, вперше за 12 років у команді не виступали закарпатці: лідер збірної В’ячеслав Мухідінов, який напередодні чемпіонату світу з блиском виграв етап Всесвітніх рангових змагань (WRE) та чемпіонат України, у Чехії під час тренування невдало впав і серйозно травмував ногу, а сильніша на сьогодні з українських жінок Марія Семак не потрапила до команди через конфлікт з тренерами національної збірної…
— А як щодо фінансування на обласному рівні?
Щодо підтримки на обласному рівні… Цього літа Міністерство довірило нашій області проведення двох чемпіонатів України: у травні з велоорієнтування на Воловеччині (майже 70 учасників) та у червні з foot-O в Мукачеві (понад 300 учасників). За оцінкою керівництва національної федерації та учасників змагань ці заходи стали одними з найкращих в Україні цього року. Проте, на жаль, у жодного з працівників управління у справах сім’ї, молоді та спорту ОДА, я вже не кажу про його керівників, не знайшлося часу навіть відвідати ці чемпіонати…
Наразі від імені організаторів хочу висловити щиру подяку керівникам Воловецької та Мукачівської райрад і райдержадміністрацій та Мукачівського міськвиконкому, а також колишнім випускникам клубу, а нині успішним підприємцям Сергію Пашнікову і Володимиру Тарасову – саме завдяки їх активному сприянню у нас все так гарно вийшло!
— Як відомо, Закарпаття має сильну школу орієнтування. Чим можете похвалитися?
Вже багато років вихованці нашого клубу регулярно виступають у збірних командах України всіх рівнів. Чемпіонами світу серед школярів ставали Олександр Повшик, Ольга і Марія Семак, Андрій Липченко, Олександр Букланов, Борис Горожа; чемпіонами Європи серед юнаків Андрій Харченко та Сергій Бабич, на Європейських чемпіонатах EFOL перемагали Сергій Мухідінов, Ольга Гуніна та Анна Телякевич, віце-чемпіонкою світу серед юніорок є Ірина Купріянова, а призер чемпіонату Європи, лідер збірної команди України останніх років і переможець різноманітних змагань В’ячеслав Мухідінов є володарем унікального для Закарпаття досягнення – лиш в його колекції є 4 медалі Всеукраїнських спортивних ігор, причому три з них – золоті!
- Є серед них майстри спорту?
Так, близько 60 моїх вихованців стали кандидатами у майстри спорту, а В’ячеславу Мухідінову, Руслану Касьянову, Ірині Купріяновій, Ользі Семак, Яні Попович, Володимиру Прокопцю, Андрію Харченку, Сергію Мухідінову, Анні Телякевич та Марії Семак присвоєно високе звання майстра спорту України!
- Чи не зникає з роками бажання покинути тренерську справу, зайнятися чимось іншим, адже відомо, що в нашій державі праця педагога не надто цінується?
Та ні, з цим все гаразд. Причина деякого спаду в результативності виступів мукачівців банальна – дружина подарувала мені трійко діточок: старша цього літа відсвяткувала п’ять років, а молодшому у жовтні виповниться два, тож тренер замість того, щоби займатися чужими дітьми більшість часу і грошей витрачав на своїх… Зате останніми роками значно зросла активність в інших регіонах області: результативно працюють рахівчанин Степан Швайгер, Віктор Шеффер та Василь Кадар з Хустського району, Олександр Осійський з Іршавщини, міжгірець Василь Коваль та Андрій Мельник з Воловця, ну а про потенціал ужгородців красномовно говорить присутність у збірній семи спортсменів!
— Успішні українські спортсмени зазвичай довго на батьківщині не затримуються. Хто з наших орієнтувальників тепер виступає за клуби інших держав?
Вихованці нашого клубу, до речі, першими зі спортсменів-орієнтувальників колишнього СРСР, почали виступати за іноземні клуби, спочатку це були словацькі “Даргов” з Кошице, КОБЛ з Кісаку, “Природоведець” з Братислави. Так чемпіонами Словаччини у своїх вікових групах ставали зокрема Володимир Сватко, Олександр Стогнієнко, Максим Мілютін, Сергій Жабей, Сергій Мухідінов, Наталія Данькова, Володимир Про копець, Сергій Пашніков…;
Ще одна моя учениця Ірина Купріянова з 1998 року виступає за провідний данський клуб – “Фарум”. В її колекції є декілька чемпіонських титулів з чемпіонатів цієї північної країни;
З 1999 року кілька мукачівців виступали за угорський клуб “Вошуташ” з Ніредьгази. В’ячеслав Мухідінов став п’ятиразовим чемпіоном Угорщини, Марія Семак – срібною та бронзовою призеркою.
Анна Телякевич проходила стажування у шведському клубі “Странгнес-Малмбі”, потім виступала за англійський клуб із Стаффорда, а з вересня 2003 навчалася в Швеції, де виступала за один з найкращих на той час клубів Швеції “IK Hakarpspojkarna”. За цей клуб тоді бігало пів жіночої збірної Швеції. Останніми роками Аня живе у Данії і також, як і Купріянова, тренується у “Фарумі”. У 2003-2004 роках кольори “Фаруму” захищав і В’ячеслав Мухідінов, а з грудня 2007 – Марія Семак. В’ячеслав Мухідінов з 2006 виступає за фінський «Турун Метсанкавият».
— Скажіть, спортсмени, які виступають вже за клуби інших держав, на чемпіонаті світу представляють своїх роботодавців чи Україну?
Та ні, всі вони є 100-відсотковими українцями, тобто громадянами України, і на міжнародних змаганнях виступають у складі національної збірної, а на всеукраїнських змаганнях виступають за Закарпатську область (крім Марії Семак).
— Повернемося до справ MTBO-збірної. Якою буде програма чемпіонату світу?
25 серпня спортсмени змагатимуться на спринтерських дистанціях: у жінок це буде 7,5 кілометри, а у чоловіків – 9 кілометрів; 26 серпня визначатимуть чемпіонів на середніх дистанціях: жінки на 16-ти кілометровій, чоловіки на 22 кілометровій; 27 серпня відбудуться кваліфікаційні заїзди на довгій дистанції, а 29 серпня у фіналі на довгій дистанції розіграють звання чемпіона. 30 серпня в останній день чемпіонату визначать кращі естафетні команди.
— І як ви вважаєте, на який результат здатна наша збірна?
Скажемо так – особливих ілюзій в нас немає, все ж таки ми дебютанти. Про загальнокомандний залік і говорити нема чого: до Польщі виїжджають вдвічі менше спортсменів ніж передбачено програмою змагань. Для всіх членів команди, окрім Ані Телякевич, це будуть перші змагання з MTBO за межами України. Що ж до перспектив Ані… В інтерв’ю одному зі спортивних видань вона сказала, що її мета - увійти в "Тор 15" на цьогорічному чемпіонаті, а наступного - здобути медаль чемпіонату Європи в Данії. Та, на мою думку, враховуючи її цьогорічні перемоги практично над всіма лідерами світового рейтингу, ми можемо розраховувати на приємні сюрпризи вже цього сезону – головне, щоби зуміла справитися з емоціями. Думаю, що й ужгородська частина збірної не буде у ролі «хлопчиків для биття», адже у складі нашої команди є відомі мультиспортсмени – переможці головної пригодницької гонки України «Экстрим Марафон FERRINO 2008», лауреати «BERGSON WINTER CHALLENGE 2008» – першого етапу Кубку світу з пригодницьких гонок (Adventure Race), що теж проходив у Польщі. Проведемо «розвідку боєм». Гадаю, все у нас буде добре!