- Перед вечірньою молитвою з піддашшя церкви раптом впав образ Божої Матері з немовлям, - розповідає сільський голова Марія Вулкан. – Скло розбилося на друзки, його зібрали, і почалася відправа. За якийсь час вірні помітили дивне зображення на стіні – Богородицю в одязі, схожому на той, що на іконі, але без Ісуса. Це не може бути копія, бо між образом і стіною був картон. Священик, щоби остаточно в цьому пересвідчитися, зробив заміри малюнків. Вірні пробували змити зображення зі стіни, але нічого з того не вийшло.
Розголос про диво розлетівся селом. Уже наступного дня у церкву Різдва Пресвятої Богородиці почали з’їжджатися вірні зі всього району. Священики ситуацію не коментують, просять вірян молитися. За словами закарпатського журналіста Ярослава Світлика, який побував на місці події, на білому пластику чітко видно обриси голови жінки, її очі, і навіть сльози. Три цвяхи, якими була прибита ікона, залишилися в стіні.
Жителі села розповідають, що образ куплений у Почаєві. У храмі він висів п’ять місяців, тому від часу цвяхи розхитатися не могли. Ікону засклили по-новому і міцно прив’язали до кутка стіни. Чудо у селі Червоному не перше на Закарпатті. У 2002 році в Іршавському районі, в урочищі Джублик, двом місцевим дівчатам являлася Богородиця. Торік у селищі Ченадієвому виявили хрест у розколотому дубі.
Отець Роман Шлапак каже, що масові об’явлення Господа закінчилися зі смертю останнього апостола. Ті, які ставалися пізніше і стаються зараз, мають приватний характер. Бог хоче щось промовити до конкретних людей. Правдиве чи не-правдиве приватне об’явлення, вирішує вища церковна влада. В УГКЦ, наприклад, якщо єпископи мають певні сумніви щодо дива, вони звертаються до Апостольського Престолу і там дають заключне рішення. Поки реакції церковної влади немає, масово відвідувати місця ймовірних об’явлень не варто. Бо до місць Божих об’явлень приходять з вірою. Але вони не є чимось таким, без чого не можна спастися. Спасіння можна осягнути постом і молитвою.